Світова фінансова криза стала причиною того, що більшість країн відклали заходи, спрямовані на зниження викидів вуглекислого газу в повітря.
На думку лауреата Нобелівської премії, економіста Майкла Спенса, подібні дії лише погіршують становище і сприяють тому, що майбутні витрати на нейтралізацію екологічної шкоди опиняться “непідйомними” для глобальної економіки.
Спенс зазначає в своїй статті на Project Syndicate, що розумніше було б почати поступово переходити до джерел енергії, які виробляють мало вуглекислого газу, ніж просто ігнорувати проблему.
Розвиток економіки нового клімату
“Заходи щодо зниження викидів вуглекислого газу в атмосферу з метою уповільнення темпів зміни клімату довгий час сприймалися як додаткові бар’єри для економіки.
На цьому тлі проблеми глобального відновлення економіки часто наводяться як обґрунтування для затримки проведення таких заходів. Але в недавно опублікованій доповіді Глобальної комісії з економіки і клімату “Економіка нового клімату: кращий розвиток кращий клімат” доводиться неспроможність цього обґрунтування. У доповіді робиться висновок, що заходи з боротьби зі зміною клімату не тільки не уповільнюють економічне зростання, а й можуть значно його прискорити, і притому в найближчому майбутньому.
Всім, що вивчав економічні показники після настання фінансової кризи 2008 року, стало ясно, що збитки в балансових звітах (такі як надмірні борги або не забезпечені зобов’язання) можуть привести до уповільнення зростання економіки і навіть до дефолту. Фахівцям, що працюють в країнах, що розвиваються відомо, що нестача фінансування в людський капітал, інфраструктуру, недолік економічних знань і технологій призводять до появи таких балансів активів і пасивів, які не можуть забезпечити постійний ріст економіки.
Читайте також: Повені на Філіппінах і в Європі підтверджують необхідність термінових дій в області клімату
Проблема зміни клімату не дуже відрізняється від цих прикладів нестійкого або невдалого розвитку. Тут теж вкрай важливим є питання балансу активів і пасивів, але ґрунтуються вони на обсягах двоокису вуглецю в атмосфері.
[box type=”shadow”]Існуюча тенденція розвитку свідчить про те, що у людства є три-чотири десятиліття (або менше) до того моменту, коли вміст двоокису вуглецю в атмосфері досягне таких рівнів, що вони призведуть до руйнування існуючих кліматичних умов і катастрофічних наслідків у навколишньому середовищі, що в свою чергу відіб’ється на економічних та соціальних системах.[/box]Якщо допустити руйнування фундаменту цих економічних і соціальних систем, а саме природних багатств нашої планети, то це не що інше, як інша форма руйнівного недофінансування. Згідно концепції “Економіки нового клімату” недофінансування – вкрай згубний чинник. Ґрунтовне вивчення останніх досліджень, досвіду та інновацій призвело до однозначного висновку про те, що проведення робіт сьогодні буде коштувати набагато менше, ніж просте вичікування. Практично сьогоднішні дії не вартують великих витрат.
Забезпечення економічного зростання з застосуванням технологій викиду малих обсягів двоокису вуглецю не дуже відрізняється від забезпечення економічного зростання з застосуванням технологій викиду великих обсягів двоокису вуглецю.
Але забезпечення економічного зростання з викидом великих обсягів двоокису вуглецю веде безпосередньо до катастрофи. Іншими словами, чиста вартість витрат по скороченню викидів двоокису вуглецю (з точки зору забезпечуваного економічного зростання, підвищення доходів та інших показників економічного і соціального розвитку) не так вже й висока в короткостроковому і середньостроковому періодах.
[ads1] Беручи до уваги відомі нам сьогодні наслідки викиду великих обсягів двоокису вуглецю з точки зору впливу на навколишнє середовище і відповідно на здоров’я та якість життя людини, ці витрати в дійсності можуть бути негативною величиною.Але при цьому необхідно виконати важливу умову: роботи по зниженню викидів повинні виконуватися в терміновому порядку. Економічні витрати на зниження швидкості зміни клімату ростуть в залежності від часу не в лінійній залежності. Якщо затримати початок такої роботи на 15 або більше років, поставлених задач не можна буде досягти і збільшенними витратами.
[box type=”success”]Як же вийти на екологічно чисту (низьковуглецеву) економіку? У доповіді Глобальної комісії вказується на переваги будівництва енергоефективних будівель та іншої інфраструктури для створення фундаменту низьковуглецевої економіки до 2050 року, необхідність впровадження нових низьковуглецевих стратегій при місцевому плануванні, підключенні потенціалу інтернету. Додайте до цього зниження витрат на отримання енергії з альтернативних джерел і постійне вдосконалення технологій – і створення екологічно чистої економіки не здасться вже такою віддаленною (або сильно витратною) метою.[/box]Після вивчення технологій, альтернативних варіантів і аналітики, викладеної в звіті, можна прийти до висновку, що вартість заходів з переходу до низьковуглецевої економіки в короткостроковому періоді злегка занижена в порівнянні із здійсненням звичайної економіки з високими викидами двоокису вуглецю. Проте, беручи до уваги середньострокові і довгострокові переваги, перехід до низьковуглецевої економіки необхідний.
В звіті обговорюється і інший найважливіший аспект кліматичних дебатів: чи є критично необхідним всесвітнє співробітництво в здійсненні заходів щодо переходу до екологічно чистої економіці? Якщо проводити ці заходи в окремій країні – чи не призведе це до втрати конкурентоспроможності виробленої в даній країні продукції? Якщо відповідь “так”, то міжнародна координація є обов’язковою попередньою умовою для забезпечення успіху всіх заходів щодо переходу до низьковуглецевої економіки.
Читайте також: Метеорологи ООН попередили про «кліматичне пекло» до 2050-го року — відео
Але в даному випадку відповідь негативна. Якщо в програмі розвитку конкретної країни приділяється значна увага переходу на екологічно чисту економіку (зокрема, з акцентом на енергоефективність), то така політика не призведе до уповільнення економічного розвитку; навпаки, це може привести до більш високих темпів розвитку, ніж робота в режимі звичайної економіки з викидом великої кількості двоокису вуглецю. При попередній оцінці, домінуючою стратегією має стати перехід до низьковуглецевої економіки, що дозволить застосувати абсолютно інші і більш вигідні форми діяльності.
Це означає, що хоча міжнародне співробітництво і буде важливим чинником у забезпеченні успіху довгострокової роботи по зменшенню змін клімату, воно не буде – і не повинно стати – причиною затримки цієї роботи. Беручи до уваги складнощі у підготовці та виконанні такої глобальної діяльності, це гарна новина.
Наукові дослідження вже виключили всі сумніви про масштаб ризиків, які несе зміна клімату. Тепер, з публікацією дослідження Глобальної комісії з економіки і клімату, доведена неспроможність економічних аргументів для обґрунтування бездіяльності в роботах по переходу до екологічно чистої економіці. Якщо додати до цього зростаючу стурбованість світової громадськості з питань зміни клімату, створено всі необхідні умови для початку рішучих дій “.
Натхнення: earth-chronicles.ru