Щорічно наша планета «худне» на п’ятдесят тисяч тонн, і це незважаючи на сорок тисяч тонн космічного пилу, яке щороку осідає на поверхні Землі. У чому ж причини такої значної втрати ваги?
За словами доктора Кріса Сміта і фізика Дейва Ансела з Кембріджського університету, які виступили в ефірі радіостанції BBC Radio 4, за дванадцять місяців планета втрачає п’ятдесят тисяч тонн від своєї маси. Ці цифри закладені в нижчевикладених обчисленнях.
Джерела збільшення ваги:
• щорічно на Землю потрапляє сорок тисяч тонн космічного пилу – уламків після утворення Сонячної системи, які притягуються силою тяжіння Землі і стають частиною нашої планети;
• НАСА повідомляє, що речовина на Землі щорічно стає важчою майже на сто шістдесят тонн в результаті підвищення глобальної температури: «Якщо в систему додати енергії, її маса зросте» (закон термодинаміки).
Ніякого ефекту:
• кількість людей або будівель, звичайно ж, не додають ваги планеті – люди і речі створені з того, що було на планеті. Тому це тільки питання трансформації;
• більшість ракет і супутників, які ми запускаємо в космос, зрештою повертаються додому, тому, знову ж таки, це ніяк не впливає на її масу.
Втрата ваги:
• ядро землі поступово втрачає енергію. Це як гігантський ядерний реактор, в якому згорає паливо. Менше енергії – менше маси. Щорічно так ми втрачаємо шістнадцять тонн;
• щороку залишають Землю дев’яносто п’ять тисяч тонн водню і 1000 600 тонн гелію: вони занадто легкі, щоб сила гравітації могла їх утримати, а тому вони летять у космос.
У результаті, за приблизними оцінками, наша Земля щороку втрачає близько п’ятдесяти тисяч тонн, або +0,000000000000001 % від маси планети.
Читайте також: Скільки коштує планета Земля?
Але не потрібно хвилюватися за те, що Земля «здується, немов повітряна кулька» через значні втрат водню – його досить багато і вистачить ще на трильйони років. Ось гелій – інша справа. Така втрата в рік – це 0,00052 % від його загальної кількості в атмосфері, куди він в основному потрапляє з природного газу завдяки процесу фракційної конденсації. Він стає все дефіцитнішим на нашій планеті. Фізик Корнельського університету і нобелівський лауреат Роберт Річардсон, в рамках проведення кампанії проти низьких цін і рішення уряду США про розпродаж запасів гелію до 2015 року заявив, що одна гелієва повітряна кулька повина коштувати не менше ста доларів.
Складно не погодитися з його правотою, особливо з урахуванням того, що цей газ дуже необхідний для МРТ- сканерів, де він використовується для охолодження надпровідних магнітів, а також для росту кремнієвих і германієвих кристалів, а також виробництва титану і цирконію, не кажучи вже про повітряні кульки на свята і дивному голосі після вдихання гелію.