29 травня 1992 року Apple випустила кишеньковий комп’ютер Newton. Його творці стверджували, що пристрій вийшов «по-справжньому революційним». І в ті часи можливості цієї моделі виглядали дійсно круто: зручно оформлена телефонна книга, діловий календар і відправка факсів дуже вражали у часи, коли до більш-менш сучасної 95-ї Windows залишалося 3 роки, а настільні комп’ютери тільки відійшли від командного рядка до красивих «віконець».
До речі, назва самої моделі звучало як Messagepad, а Newton — назва серії подібних пристроїв, на зразок iPhone. З легкої руки СЕО Apple Джона Скаллі всі подібні пристрої стали називатися «персональними цифровими помічниками» — в оригіналі — PDA, а у нас — КПК або «кишеньковий персональний комп’ютер». Так-так, всі пафосні «стилусні мобільники» ведуть свій рід від попередника iPhone.
Apple Newton
Але в ті часи комп’ютерна індустрія була занадто молодою і неповороткою – виправити недоліки пристрою патчами або зміною моделі на доопрацьовання було не можна, і Newton вийшов дуже «сирим» пристроєм. Творці пізніше зізналися, що всі сили пішли на «продавлювання» постачальників під запити компанії (адже ніхто тоді кишенькові комп’ютери не випускав) і боротьбу за економічність — мобільні процесори тоді в кращому випадку дозволяли телефонами дзвонити, не залишаючи простору для комп’ютерних завдань.
І так — у всіх дрібницях: наприклад, система розпізнавання рукописного введення іноді видавала не менш оригінальні перли, ніж в анекдотах про T9 і автозаміну. І все це продавалося за $2000 з незрозумілими перспективами використання.
А потім в компанію Apple повернувся Стів Джобс, розкритикував комп’ютер за «глючність», «незграбність» і «безглуздий стилус замість управління пальцем», після чого безславна доля всієї лінійки Newton закінчилася закриттям проекту.
29 травня 2003 року японський оператор зв’язку NTT DoCoMo отримав ліцензію на запуск мобільних мереж четвертого покоління. Таким чином, японський стільниковий зв’язок обігнав світовий розвиток на 1-2 покоління: в Європі до цього часу тільки почали освоювати 3G, а у нас відсунули запуск 3G-мереж на 2015 рік!
В часи життя таких пристроїв японці вперше випробували 4G-інтернет
Правда, і в Японії впровадження високошвидкісних мереж проходило не без проблем: NTT DoCoMo в кінці року відзвітувала в успішному тестуванні мережі з передачею даних по повітрю аж до 100 Мбіт/с, але впровадження таких технологій на той момент коштувало надзвичайних сум, тому повномасштабне будівництво мереж довелося лише відкласти на 2007 рік та більш пізній період.
Зараз японський ринок зв’язку поступово перебудовується під нові стандарти: після того, як національні оператори «наздогнали і перегнали» в розвитку всіх конкурентів на планеті, японці зіткнулися з тим, що їх зв’язок виявилася несумісним із загальносвітовим. У цьогорічному тестуванні 5G (так, в Країні висхідного сонця замахнулися і на цей стандарт) стандарти зв’язку стануть ближче до закордонних аналогів. До олімпійських ігор 2020 року стільникові оператори Японії обіцяють побудувати мережу з піковою швидкістю передачі даних близько 5 Гбіт/с.
29 травня 2006 року компанія Yuvee представила мобільний телефон, в якому кожна з клавіш являла собою сенсорний екран. Ідея такого рішення полягає в тому, щоб користувач бачив тільки ті написи, які стосуються управлінням мобільника в даний момент: у момент набору номера абонента висвічуються цифри, у момент написання SMS екрани заповнюються великими малюнками букв, в іграх на клавіатурі з’являються піктограми для більш зручного керування, і. т. д.
Прототип телефону Yuvee
Слід зазначити, що аналогічне рішення, але для настільних комп’ютерів, запропонувала Студія Артемія Лебедєва, що розробила клавіатури «Оптімус». В залежності від сценарію роботи, на клавіатурі відобразити елементи керування графікою, текстом, музикою або відео. На жаль, автори популярних програм для комп’ютерів обійшли новаторську клавіатуру увагою, і далі дрібносерійного виробництва така ідея не вийшла ні в мобільних пристроях, ні в ПК.
 |
|
 |
Клавіатура «Оптімус Тактус» виробництва Студії Артемія Лебедєва
Натхнення: www.ferra.ru