Павутина зустрічається в найтемніших куточках, і навіть кинута своїм власником, вона зберігається цілі дні і тижні, перш ніж буде утилізована. На ній можуть розкладатися листя і тіла комах, але сама павутина не гниє й не псується. Досі вважалося, що її матеріал володіє деякими антибактеріальними властивостями, які пригнічують ріст і розвиток мікробів і не дозволяють їм з легкістю споживати це багате білками джерело їжі. Перевірити це вирішили Дакота Піорковськи (Dakota Piorkowski) і її колеги з Тунхайського університету в Тайвані.
Вчені забрали зразки шовку трьох тропічних павуків — кругопрядів Nephila pilipes і Cyrtophora moluccensis, а також павуків-вовків Hippasa holmerae. Їх помістили в чашки Петрі, на яких вирощували чотири види поширених бактерій, включаючи звичайні кишкові палички. Якщо павутина дійсно небезпечна для мікробів, вони не могли б рости біля її ниток. Однак нічого подібного виявлено не було, і бактерії виростали, навіть вступаючи в безпосередній контакт з шовком. Про це вчені повідомляють в статті, опублікованій в Journal of Experimental Biology.
Однак існує й інша можливість: павутина може зберігатися досить довго, якщо вона є занадто складним для утилізації ресурсом, подібно лігніну деревини або кератину вовни. Щоб перевірити цю гіпотезу, автори вирощували ті ж бактерії на нитках тієї ж павутини, зануреної в різні види поживних середовищ. Виявилося, клітини демонструють нормальний ріст лише в тому випадку, якщо середовище містить додаткове джерело життєво важливого елемента азоту. Швидше за все, азот, що входить до складу амінокислот самої павутини, дуже важкодоступний для мікробів.
Це робить її дуже зручною їжею, надаючи не антибактеріальні, а бактеріостатичні властивості. Втім, деякі експерти відзначають, що багато павуків розкидають свої мережі в місцях, особливо густонаселеними мікроорганізмами — як тарантули, що покривають павутиною свої підземні норки. У таких тварин павутина може демонструвати більш потужні захисні властивості, в тому числі антибактеріальні.