Дослідники провели класичний експеримент на деревних мурахах, які використовують візуальну навігацію для орієнтації в просторі. Вони виявили, що права антена комахи відповідає за короткочасну пам’ять, а ліва — за довготривалу пам’ять.
Нещодавно вчені опублікували дослідження в британському журналі «Праці Королівського товариства: біологічні науки», в якому говориться, що мурашки зберігають довготривалі і короткочасні спогади в різних ділянках головного мозку. Це вказує на те, що латералізація пам’яті могла еволюціонувати.
Руда лісова мурашка
Руді лісові мурахи — це представники сімейства мурахи, чия довжина тіла становить приблизно шість міліметрів. Вони воліють будувати мурашники біля основи хвойних дерев. До речі кажучи, величезні мурашники можуть містити понад триста тисяч мурашок.
Мурашине гніздо складається з численних підземних лабіринтів, кімнат і тунелів. Руді лісові мурахи харчуються насінням і безхребетними тваринами. Вони мешкають на всій європейській території.
Нам подобається думати, що людський мозок особливий і високоорганізований орган, але навіть найменший мозок іноді виявляє дивовижну схожість з нашим власним.
Нове дослідження показує, що руді мурашки зберігають короткочасні і довготривалі спогади в різних ділянках свого головного мозку. Щобільше, коли вони зберігають візуальні спогади у своєму мозку, то порушують правила симетрії.
Схоже, що одна сторона мозку зберігає короткочасні спогади, а інша — довготривалі спогади. Дане явище відоме як нервова латералізація, і, схоже, що вона тісно пов’язана з формуванням спогадів у тварин.
Перша демонстрація
Зорова пам’ять — це особливий характер пам’яті, пов’язаний з органами зору, ментальною пам’яттю, збереженням і відтворенням зорових образів.
Наприклад, права півкуля людського мозку в основному відповідає за просторову пам’ять і музичне сприйняття, а ліва півкуля безпосередньо пов’язана з промовою. Обидві півкулі головного мозку пов’язані одна з одною. Можливо, те ж саме відноситься до лісових мурах.
Цукрова винагорода
В експериментах з рудими лісовими мурахами вивчалася латералізація зорової пам’яті. Для початку дослідники вибрали синій предмет. Далі вони дозволили мурашкам доторкнутися антенами до краплі води з розчиненою в ній сахарозою перед тим, як випити її. Після вони навчили мурах реагувати на візуальний сигнал, а потім перевіряли зв’язок через 10 хвилин, годину та день.
Дослідження проходило за типом знаменитого експерименту «собаки Павлова». Нагадаємо, що собака пускала слину всякий раз, коли вчений дзвонив у дзвін, але їди при цьому тварина не отримувала. Якщо мурахи відкривали щелепи при вигляді синього об’єкта, це вважалося ознакою спраги.,
- Водорості зможуть забезпечити половину їжі для людей у разі ядерної війни
- Ліси вже не зможуть врятувати світ від глобального потепління
- Учені знайшли величезний запас відновлюваної енергії
У підсумку, коли мурахи чіпали солодку краплю спочатку правою антеною, то пам’ятали зв’язок між синім предметом і їжею недовго: вони могли відтворити її через десять хвилин, що відповідає короткочасній пам’яті.
Комахи, яким їжу спочатку давали торкнутися лівою антеною, під час експерименту не реагували розкриттям щелеп на синій предмет ні через 10 хвилин, ні навіть через годину, але демонстрували потрібну реакцію через добу.
Функції мозку
Довгий час вчені вважали, що людина — єдина істота на планеті з двома різними півкулями головного мозку, кожне з яких відповідає за різні функції та поведінку.
Тепер, звичайно, ми знаємо набагато більше. Латеральність головного мозку широко поширена серед хребетних, і, ймовірно, з’явилася на перших етапах еволюції. До речі кажучи, вона може бути також і у безхребетних.
Вчені мало що знають про різні види комах, тому важко сказати, чи отримали мурахи і бджоли латеральність головного мозку завдяки еволюції, і чи присутня вона у інших видів комах.
Натхнення: earth-chronicles.ru