Падіння астероїда Чиксулуб призвело до масштабних лісових пожеж, проте не вони, а сам удар, який спричинив випаровування частини земної породи, наповнив атмосферу сажею і викликав сильне глобальне похолодання, яке завершило вимирання динозаврів.
Близько 66 мільйонів років тому крейдо-палеогенове масове вимирання поставило остаточну крапку в довгій еволюційної історії здебільшого динозаврів, багатьох інших тварин і рослин на суші і в океані. Головним «спусковим гачком», що запустив цей процес, вважається падіння астероїда – і на мілководді біля узбережжя сучасної Мексики дійсно знайдений кратер відповідного віку, залишений тілом розмірами близько 10 кілометрів.
Удар припав на багату вуглецем геологічну платформу, частково випарувавши її речовину і викинувши в повітря частки аерозолів, пилу та сажі. Тепло, яке виділилося запустило масштабні пожежі, які заповнили атмосферу додатковими частинками. Кількість сонячного світла, що досягає поверхні Землі, помітно знизилося, почалося глобальне похолодання і загибель багатьох рослин.
Який з цих механізмів – випаровування геологічної породи або пожежі – вніс основний внесок в похолодання, дотепер залишалося невідомим. Лише недавно таку роботу провела команда Шелбі Лайонса (Shelby Lyons) з Університету штату Пенсільванія. Стаття вчених опублікована в журналі PNAS.
Автори зібрали й проаналізували осадові породи як з самого кратера Чиксулуб, так і з інших регіонів планети, де збереглися сліди атмосферної сажі епохи крейдо-палеогенового вимирання. Їх цікавила присутність поліциклічних ароматичних вуглеводнів, які служать маркерами речовин пірогенного, «вогняного» походження.
Швидкість накопичення і склад цих вуглеводнів показали, що велика частина пірогенних частинок потрапила в атмосферу одноразово і швидко, а джерелом їх, мабуть, служив сам удар, який випарував частину породи. «Це вказує, що пожежі, хоча й існували, надали менший вплив на глобальний клімат і вимирання», – резюмують автори.
Натхнення: naked-science.ru