Згідно з новим дослідженням, проведеним вченими з Центру космічних і планетарних наук Арканзасу, вода на Марсі у вигляді солоного розчину, можливо, не так широко поширена, як вважалося раніше.
Дослідники об’єднали дані про швидкість випаровування соляного розчину, зібрані в ході експериментів в камері для моделювання Марса, з глобальною моделлю циркуляції погоди на планеті. Мета – створити загальнопланетні карти найбільш ймовірних місць з солоною водою.
Така рідина – суміш води і солей – більш стійка до кипіння, замерзання і випаровуванню, ніж чиста вода. Їх пошук важливий для виявлення минулого або теперішнього життя на Марсі. А також місць, де люди, які в кінцевому підсумку відправляться на планету, можуть шукати воду.
Вчені взяли до уваги всі основні фазові зміни рідин – замерзання, кипіння і випаровування – замість однієї фази, як це зазвичай робилося в минулому. Потім вони побудували карти з урахуванням всіх цих процесів одночасно. Попередні дослідження могли переоцінити, як довго солона вода залишається на поверхні в холодній, розрідженій і посушливій марсіанській атмосфері. Простіше кажучи, в минулому вчені могли переоцінити стабільність соляних розчинів.
В ході дослідження з’ясувалося, що сприятливі умови для стабільних розсолів на поверхні планети, швидше за все, будуть присутні в середніх і високих північних широтах і в великих ударних кратерах в південній півкулі, а також на мілководді поблизу екватора. У кращому випадку солона вода може знаходитися в стабільному стані до 12 годин на добу, роблять висновок вчені.
Натхнення: hightech.fm