Бактеріальні колонії пережили два з половиною роки повної ізоляції під час відсутності їжі, майже не скоротившись: теоретично вони могли б зберегтися так і сотню тисяч років.
Бактеріальні клітини відомі здатністю переживати найекстремальніші умови, включаючи ті, що існують на поверхні Марса і навіть у відкритому космосі. Але ще більш виняткову стійкість демонструють бактеріальні популяції. На це вказують експерименти, проведені вченими з Університету Індіани, про які вони розповідають в статті, опублікованій в журналі PNAS.
Вільям Шумейкер (William Shoemaker) і його колеги відібрали 100 популяцій бактерій, що представляють 21 різний таксон гетеротрофів – тобто організмів, які потребують надходження органічних речовин як в джерелі їжі й енергії. Їх помістили в повну ізоляцію на 1000 днів – більш як двох з половиною років, – після чого розглянули, що сталося з мікробами. Чисельність всіх популяцій знизилася, але в основному це відбувалося в перший час після початку екстремального голодування. Проте всі вони вижили, і до кінця 1000-денного терміну чисельність багатьох стабілізувалася, практично припинивши знижуватися.
Екстраполяція, яку виконали автори роботи, показує, що теоретично ці популяції могли б зберегтися і через 100 тисяч років подібної ізоляції. Це особливо вражає, якщо згадати про стислості життєвого циклу бактерій, яким достатньо кількох годин для зміни поколінь. Крім того, досвід зайвий раз вказує на можливість «повернення до життя» мікробів, які тисячі років пролежали в мерзлоті.
Через голодування в експерименті деякі клітини різко знизили активність метаболічних процесів, інші зовсім утворили інертні суперечки – форму, яка дозволяє їм зберігатися в найнесприятливіших умовах. Однак головним секретом виживання вчені вважають канібалізм. Частина популяції, яка загинула в перші години й дні після початку довгого голодування, утворила «некромасу» органіки, якою потроху могли харчуватися ті, що вижили, поки чисельність і енергетичний баланс усієї популяції не стабілізувалися.
Натхнення: naked-science.ru