Вчені провели нове дослідження вимираючих видів хребетних. Мета – з’ясувати, які наслідки чекають Землю в разі їх зникнення.
Число видів хребетних в різних регіонах світу сильно варіюється, як і частка видів, які знаходяться під загрозою зникнення. У деяких регіонах – тропіках – їх більше, ніж в інших. Уразливість екосистем перед втратою видів залежить не тільки від кількості видів, але і від їх екологічної ролі. Вони залежать від характеристик виду; їх розміру, ваги, форми, репродуктивної здатності або використовуваних харчових ресурсів.
Щоб зрозуміти, як на різні регіони світу вплине зникнення вимираючих хребетних, вчені зібрали дані про характеристики 50 тис. видів хребетних і їх ареал в шести основних біогеографічних областях. Потім вони порівняли, чи буде втрата зникаючих видів мати аналогічні наслідки для функціонального розмаїття в кожній біогеографічної області для кожної групи хребетних. Вони опублікували свої висновки в Nature Communications.
П’ять груп хребетних – ссавці, рептилії, земноводні й прісноводні риби – в різних царствах постраждають по-різному. Наприклад, в індо-малайської області вимирання найсильніше торкнеться ссавців і птахів. А в Палеарктичному царстві від зникнення видів постраждають рептилії, амфібії й прісноводні риби.
Індо-малайське царство – не тільки місце проживання найбільшої кількості хребетних, що знаходяться під загрозою зникнення на Землі, але і вимираючих видів з унікальними функціональними особливостями. Їх втрата поставить під загрозу тендітні екосистеми. Автори дослідження відзначають, що їхня робота підкреслює необхідність дій, необхідних для збереження біорізноманіття в Азії.
Це 70% всіх видів хребетних.
Індо-малайська область, або зоогеографічна зона, – одиниця фауністичного районування, що входить до складу палеотропічного царства (палеоген). Охоплює південну частину Азії й острови, розташовані між Азією й Австралією.
Територія Палеоарктичного царства простягається по всій Євразії на північ від передгір’я Гімалаїв і Північній Африці.
Натхнення: hightech.fm