Американські вчені створили новий атлас, на картах якого позначені киснево-дефіцитні зони (КДЗ) У Світовому океані. Причому ці карти також показують обсяг, протяжність і різну глибину кожної такої зони.
Вчені з Массачусетського технологічного інституту (MIT) створили тривимірний атлас киснево-дефіцитних зон (КДЗ) у Світовому океані. Вони становлять менше 1% від загального обсягу океану, але залишаються значущим джерелом закису азоту — потужного парникового газу.
На інтерактивній карті представлені дві великі КДЗ, розташовані в тропічній частині Тихого океану: одна з них знаходиться біля узбережжя Південної Америки і займає обсяг в 600 тисяч км. куб, в той час, як друга розташувалася біля берегів Центральної Америки. Вона приблизно в три рази більше першої. Карта показує обсяг, протяжність і діапазон глибин виснажених ділянок, а також притоки насиченої киснем води до зазначених територій.
В ході роботи команда дослідників проаналізувала дані за більш ніж 40 років спостережень за океаном за допомогою нового методу обробки інформації. Всього їм довелося зіставити результати 15 мільйонів різних вимірювань.
Як уточнили в MIT, киснево-дефіцитні зони виникають природним чином через морських мікробів, які поглинають потопаючий фітопланктон разом з усім доступним киснем в навколишньому середовищі. КДЗ розташовані далеко від океанічних течій і залягають на глибині від 35 до 1000 метрів.
За словами одного з авторів розробки, співробітника MIT Ярека Квечінські, океани будуть продовжувати втрачати кисень у міру потепління клімату. Однак у тропіках ситуація дещо ускладнюється тим, що там вже є великі ділянки з дефіцитом життєво-важливого газу. Вчені додав, що подібний інструмент дозволить краще відстежувати подальші зміни.