Одна з найбільш серйозних загроз для біорізноманіття – інвазивні види, тобто тварини і рослини, що влаштувалися за межами своїх природних ареалів. Одним з таких видів виявилася акваріумна золота рибка, яка розселяється по водоймах Канади і витісняє місцевих риб.
Біологічні інвазії, тобто розселення рослин, тварин та інших істот за межі їх вихідної області поширення, — велика проблема для багатьох екосистем по всьому світу. Борщівник в Україні, кролики в Австралії і дощові черв’яки в Північній Америці — ось всього кілька прикладів небезпечних інвазій.
Новою загрозою для водойм Канади виявилися такі начебто безпечні і навіть тендітні істоти, як золоті рибки. Початково ці тварини мешкали на сході Азії, але потім були одомашнені і стали прикрасою спочатку декоративних ставків, а потім і акваріумів. Століття селекції дозволили людям створити безліч красивих і різноманітних порід цих рибок. Біда в тому, що іноді золоті рибки, які містяться в неволі можуть потрапляти в природні водойми, починати в них розмножуватися і порушувати баланс екосистем.
У золотих рибок є одна незвичайна властивість: вони продовжують рости все життя і в відповідних умовах можуть стати дуже великими. В акваріумах цього, як правило, не відбувається. Якщо ємність має невеликий розмір, золота рибка відчуває постійний стрес, який уповільнює її зростання.
Більш того, ці риби здатні виділяти в навколишнє середовище гормони, що регулюють зростання — як їх самих, так і інших представників того ж виду. Еволюція створила цей механізм, щоб регулювати розмір рибок в залежності від того, скільки ресурсів доступно їм в конкретному водоймі.
В цьому відношенні розташовані на території Канади ставки, в яких збирається дощова вода, виявилися комфортним для золотих рибок місцем проживання. В результаті декоративні та акваріумні істоти виростають дуже великими (до 30 сантиметрів, а то й більше) і настільки від’їдаються, що виглядають лякаюче. Але найголовніше: вони стали серйозною загрозою для природних екосистем Канади, оскільки витісняють місцевих риб.
Щоб розібратися з поширенням цього чужорідного виду, канадські дослідники кілька місяців стежили за переміщеннями золотих рибок за допомогою акустичних міток. Це крихітні пристрої, які вчені прикріпили до животів риб і далі відстежували за їх звуковими сигналами.
У підсумку професор Нік Мендрак (Nick Mandrak) з Університету Торонто в Скарборо (Канада) прийшов до висновку, що в ставках за межами Онтаріо живе майже 20 тисяч золотих рибок. «У цих ставках по-справжньому екстремальні умови, — розповідає Мендрак, – вони не тільки дрібні, в них до того ж надзвичайно мало кисню, а температура води влітку може підніматися до 30 градусів Цельсія».
Здатність виживати в таких непростих умовах золоті рибки мали ще на батьківщині, в Східній Азії. У Канаді на таке навряд чи здатний хтось ще, так що в специфічних умовах цей вид процвітає — окрім іншого золоті рибки дуже швидко розмножуються.
Вчені побоюються, що триваючі зміни клімату можуть знизити вміст кисню в канадських водоймах. Тоді місцеві види риб виявляться в не найвигіднішому становищі, адже вони не пристосовані до подібної гіпоксії. А золоті рибки в цьому випадку зможуть активніше витісняти природну іхтіофауну.
На ділі все навіть гірше, ніж здається, адже золота рибка уживається в одних водоймах з синьозеленими водоростями — ціанобактеріями, що викликають цвітіння води і виділяють в неї небезпечні токсини. Більш того, цей вид риб, схоже, навіть сприяє розмноженню синьозелених. Додатковим приводом для побоювання стала звичка ненажерливої акваріумної риби знищувати водну рослинність і піднімати мул з дна під час пошуку їжі.
Біологи побоюються особливо несприятливого сценарію, при якому золоті рибки зможуть заполонити американські Великі озера.