Нещодавно відкрита космічна аномалія, розташована на відстані 40 000 світлових років від нашої планети, привернула увагу астрономів. Розташований у щільному зоряному скупченні NGC 1851, цей загадковий об’єкт може бути наймасивнішою нейтронною зіркою з коли-небудь виявлених, найменшою з відомих чорних дір або, можливо, представити науковій спільноті новий феномен. Деталі цього дослідження були опубліковані в журналі Science.
Відкриття цього космічного об’єкта стало можливим завдяки виявленню світлових сплесків, випромінюваних його сусіднім пульсаром – нейтронною зіркою, що швидко обертається в тій самій системі і випромінює промінь світла з ритмом кожні шість мілісекунд.
Розташоване в невловимому проміжку маси, що відокремлює чорні діри від нейтронних зірок, це небесне тіло являє собою загадку. Царство зірок, яке часто метафорично описують як колосальні космічні свічки, врешті-решт завершується блискучим фіналом – надновою. Ця вибухова подія народжує два відомі космічні об’єкти: чорні діри і нейтронні зорі, кожна з яких різко відрізняється за масою.
У той час як надмасивні чорні діри домінують у космічному масштабі, маючи масу в мільярди разів більшу, ніж наше Сонце, нейтронні зорі являють собою легший залишок, що зазвичай не перевищує втричі масу Сонця. Однак саме незвідана територія – проміжок між цими крайнощами – давно спантеличує вчених через відсутність виявлених об’єктів у цьому специфічному діапазоні мас.
Ця інтрига поглиблюється завдяки нещодавнім знахідкам радіотелескопа MeerKAT у Південній Африці. Завдяки ретельному аналізу регулярних пульсацій пульсара, дослідники побудували його орбіту навколо об’єкта масою приблизно 3,9 сонячних мас, розмістивши його прямо в межах цієї таємничої “прогалини в масі”. Це піднімає питання: чи є цей об’єкт надзвичайно мізерною чорною дірою зоряної маси, колосальною нейтронною зіркою або чимось зовсім невідомим?
Це відкриття підкреслює важливість постійних досліджень і пошуків, а також прагнення до глибшого розуміння і кидає виклик наявним науковим парадигмам. Аруніма Дутта, аспірантка Інституту радіоастрономії імені Макса Планка в Бонні, Німеччина, підкреслює, що розгадка цієї космічної загадки може мати вирішальне значення для розширення нашого розуміння нейтронних зірок, чорних дір і потенційних об’єктів, що ховаються в проміжку між масами.