Після вилуплення з яєць молоді особини кільчастої черв’яги харчуються не тільки верхнім шаром шкіри матері, а й молочкоподібною рідиною, яку самки виділяють із клоакального отвору у відповідь на вимоги дитинчат. Раніше такої поведінки серед амфібій вчені не спостерігали.
Кільчаста черв’яка з дитинчатами / © Carlos Jared
Зовнішнім виглядом кільчасті черв’яки (Siphonops annulatus) нагадують дрібних змій або дощових черв’яків, але насправді вони безногі амфібії (земноводні). Ці тварини мешкають у тропічних дощових лісах Південної Америки і ведуть підземний спосіб життя. Довжина тіла дорослих особин досягає 45 сантиметрів.
Для кільчастих черв’яків характерне яйценародження. Дитинчата народжуються з 44 лопатеподібними зубами, які потім використовують, щоб харчуватися верхнім шаром шкіри матері, багатим на ліпіди і білки. Такий тип годування відбувається раз на тиждень, при цьому протягом першого тижня життя молоді особини збільшуються в розмірі на 150 відсотків. Дослідники вважають, що вибуховий розвиток молодих особин за умови одноразової щотижневої годівлі не повинен відбуватися так швидко.
Тому вчені припустили, що крім речовин з верхнього шару шкіри кільчасті черви повинні отримувати від матері додаткові поживні компоненти. Але які саме, довго залишалося незрозумілим. Це з’ясувала група бразильських герпетологів під керівництвом Карлоса Жареда (Carlos Jared) з Інституту Бутантан у Сан-Паулу.
Дослідники зібрали в тропічному лісі 16 самок і їхніх дитинчат Siphonops annulatus (від чотирьох до 13 дитинчат кожної самки), а потім у лабораторії записали на відео процес їхньої взаємодії. Результати роботи опубліковані в журналі Science.
Жаред і його колеги спостерігали, як молоді особини кілька разів на день звивалися навколо кінця тіла своєї матері, часто покусуючи і засовуючи голови в клоакальний отвір. Більш пильний перегляд відеозапису показав, що на задньому проході самок цих амфібій виступали краплі молокоподібної речовини, яку активно поглинали дитинчата.
У своїй статті автори називають цю речовину молоком. Після детального аналізу, з’ясувалося, що вона містить велику кількість ліпідів і вуглеводів. Останні, пояснили вчені, дають молодим особинам енергію, необхідну для росту. Годування “молоком” тривало приблизно два місяці після вилуплення дитинчат.
Бразильські герпетологи виявили, що “молоко” у самок кільчастих черв’яків виробляється у відповідь на дотики або звукові сигнали, які видають молоді особини. Така поведінка стимулювала у самок вироблення “молока” в залозах, розташованих у яйцепроводі, або фаллопієвій трубі.
Зазвичай самки амфібій, для яких характерне яйценародження, виділяють живильну рідину всередині яйця, в якому розвивається ембріон. Лише ссавці в процесі еволюції набули здатності годувати дитинчат молоком “поза тілом” – рідиною, що виробляється самками під час лактації (подібна поведінка описана також у павуків, тарганів, деяких риб і птахів).
Бразильські дослідники вперше описали випадок годування рідиною поза тілом (як у ссавців) у земноводних. Тобто такий тип годування раніше не спостерігався серед амфібій.
Це не перше дослідження кільчастих черв’яків, проведене Жаредою. У 2020 році герпетолог і його колеги вивчили будову ротової порожнини цих безногих земноводних і виявили, що їхні укуси отруйні.