Ботаніки виявили цікавий феномен: гігантські секвої, що походять з каліфорнійських гір Сьєрра-Невада, процвітають у Великій Британії. У регіонах з великою кількістю опадів, таких як Шотландія та Західний Сассекс, ці високі дерева ростуть, виробляють біомасу та поглинають вуглець зі швидкістю, порівнянною з їхнім рідним середовищем існування.
Це відкриття, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, свідчить про те, що висаджування секвоядендронів на Британських островах може стати ефективною стратегією у боротьбі зі зміною клімату.
Гігантські секвоядендрони, відомі своєю величною статурою, є одними з найбільших живих організмів на Землі, досягаючи у висоту до 87 метрів, а в обхваті стовбура – до 34 метрів. Незважаючи на те, що вони не є найвищими чи найтовстішими деревами, вони відомі своїм масивним надземним об’ємом та надзвичайним довголіттям, найстаріші екземпляри перевищують 3200 років.
Історично ці дерева стикалися із загрозою вирубки, а останнім часом їхньому виживанню загрожують посухи та лісові пожежі, що почастішали. Проте, їх вирощування в усьому світі як декоративних рослин дає надію на їх збереження. Інтродукція гігантських секвой до Великої Британії у 1853 році, де вони були широко висаджені, дає можливість вивчати їхню адаптацію та ріст за межами рідного середовища.
Матіас Дісней та його команда з Університетського коледжу Лондона розпочали дослідження, щоб оцінити продуктивність гігантських секвой у Великобританії. Вони дослідили 97 секвоядендронів на трьох ділянках та проаналізували їхній ріст і виробництво біомаси в залежності від місцевих погодних умов. Результати показали, що в районах Великобританії з достатньою кількістю вологи секвоядендрони дійсно можуть швидко рости і робити значний внесок у поглинання вуглецю, як і їхні побратими в Сьєрра-Неваді.
Це відкриття є багатообіцяючим для пом’якшення наслідків зміни клімату, оскільки підкреслює потенціал секвоядендронів ефективно поглинати вуглець у відповідних умовах Великої Британії. Однак дослідники застерігають від непередбачуваного впливу на місцеві екосистеми, наголошуючи на необхідності ретельного розгляду майбутніх ініціатив з висадки рослин.