Нещодавні атмосферні аналізи пролили світло на давню і поточну вулканічну активність супутника Юпітера, Іо. Дослідники виявили стійкі сліди ізотопів сірки та хлору в атмосфері супутника, що вказує на те, що Іо була вулканічно активною з моменту зародження Сонячної системи приблизно 4,75 мільярда років тому.
Вулканічна активність на Іо зумовлена насамперед приливним нагріванням, яке відбувається під час інтенсивної гравітаційної взаємодії Іо з Юпітером та його супутниками Європою і Ганімедом. Це гравітаційне тертя генерує внутрішнє тепло, що призводить до безперервних вивержень вулканів. Ці виверження настільки часті, що стирають більшість геологічних свідчень про минуле Іо, що ускладнює вивчення історичної активності місяця.
Прорив у розумінні стався завдяки спостереженням, зробленим за допомогою радіотелескопа ALMA, який дозволив вченим проаналізувати розріджені гази, що огортають Іо. Цей аналіз показав, що ізотопні сигнатури летких хімічних речовин, таких як сірка і хлор, в атмосфері Іо дають підказки про його тривале вулканічне виверження і значну втрату маси.
Подальші дослідження газоподібних сполук, таких як SO2, SO, NaCl і KCl, показали, що Іо втратив від 94% до 99% свого початкового вмісту сірки. Крім того, хлорний компонент атмосфери з часом все більше збагачується важчими ізотопами. Таке ізотопне збагачення свідчить про те, що для підтримання спостережуваних ізотопних співвідношень на Іо протягом всієї його історії мав бути високий рівень вулканічної активності. Ця безперервна активність має вирішальне значення для розуміння як еволюції Іо, так і динамічних процесів, що керують супутниковою системою Юпітера.