Нове дослідження виявило, що розширена лобно-стріарна мережа мозку може бути одним з ключових факторів ризику розвитку депресії, що пояснює різну схильність до цього психічного захворювання.
Команда вчених із Weill Cornell Medicine, під керівництвом доктора Чарльза Лінча, виявила, що у людей із депресією певна мозкова мережа, відповідальна за увагу до винагород і загроз, є значно більшою порівняно зі здоровими людьми. Ця мережа розташована в лобно-стріарній області, яка відіграє важливу роль у регуляції мотиваційних та емоційних процесів. Збільшення цієї мережі може впливати на функціонування інших мозкових структур, що може призводити до симптомів депресії.
Для дослідження використовувалося функціональне картування мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), що дозволило вченим точно виміряти розмір мозкових мереж у 141 пацієнта з депресією та 37 здорових людей. Було виявлено, що в пацієнтів із депресією лобно-стріарна мережа була розширена на 73%. Цей результат також підтвердили на основі аналізу даних від 932 здорових людей і 299 осіб із депресією, отриманих у попередніх дослідженнях.
Цікаво, що розмір цієї мережі не змінювався ні залежно від настрою, ні від лікування. Проте було зафіксовано зниження синхронності сигналів між різними частинами мережі в тих випадках, коли симптоми депресії посилювалися, що свідчить про порушення функціональної інтеграції мереж.
Розширення лобно-стріарної мережі може бути вродженим або виникати під впливом зовнішніх чинників, таких як стрес чи життєвий досвід. Важливою є гіпотеза, що це розширення може бути не наслідком депресії, а передумовою її виникнення, тобто воно може підвищувати ризик розвитку захворювання. Наразі не з’ясовано, чи є це збільшення генетичною особливістю, чи воно пов’язане з життєвими подіями або іншими чинниками.
Варто зазначити, що, незважаючи на нові дані, деякі експерти звернули увагу на те, що дослідження не включало аналіз мигдалеподібного тіла – області мозку, яка впродовж багатьох десятиліть вважалася однією з основних зон, пов’язаних із депресією. Однак дослідження лобно-стріарної мережі відкриває нові напрямки для подальших досліджень та, можливо, розробки нових терапевтичних підходів для профілактики та лікування депресії.
Таким чином, це дослідження може стати важливим кроком у розумінні того, як будова мозку впливає на ризик розвитку психічних захворювань. Майбутні дослідження можуть визначити, чи можливо зменшити розширену лобно-стріарну мережу через раннє втручання, що відкриває нові перспективи для лікування депресії та інших психічних розладів.