Нові дослідження свідчать, що етанол виявляється у дикій природі набагато частіше, ніж вважалося раніше, що робить його можливим еволюційним чинником для багатьох видів тварин.
Алкоголь, відомий як токсична речовина для організму, традиційно сприймається як специфічний продукт, пов’язаний із людськими культурними звичаями. Проте у природі тварини споживають алкогольні речовини через ферментацію фруктів, нектару та соків рослин, які містять етанол. Наприклад, дослідники помітили, що деякі види мавп у Гвінеї споживають пальмове вино, а колібрі регулярно вживають заброджений нектар завдяки швидкому обміну речовин, що допомагає уникати негативних наслідків. Це може свідчити, що природна взаємодія з етанолом у природних екосистемах є звичнішою, ніж припускалося раніше.
Еволюція здатності до розщеплення етанолу виявилася важливим аспектом адаптації деяких видів до певних середовищ. Близько 100 мільйонів років тому квіткові рослини почали виробляти фрукти та нектар, які в результаті природної ферментації містять етанол, що стає доступним цілий рік у тропічних регіонах. Найкраще здатність до метаболізму етанолу розвинули деякі види приматів та тупайї – ссавці, що харчуються фруктами та нектаром і генетично адаптовані до його розщеплення. Середній рівень етанолу у природних заброджених фруктах становить від одного до двох відсотків, хоча в окремих випадках може досягати 10,2%.
На відміну від людини, тварини шукають калорійну цінність етанолу, а не ефект сп’яніння. Етанол є значним джерелом енергії для тварин, оскільки його калорійність порівнянна з вуглеводами. Також цей продукт приваблює тварин через запах, що виникає під час ферментації, полегшуючи пошук їжі у лісовій гущавині або в нічний час. Більше того, алкоголь може відігравати і захисну функцію: деякі комахи, як-от плодові мушки, використовують спиртовмісне середовище для захисту потомства від паразитів, оскільки етанол чинить згубний вплив на їхніх природних ворогів.
Автори огляду, зокрема екологиня Кімберлі Гокінгс з Університету Ексетера, підкреслюють, що антропоцентричний погляд на алкоголь як «людський продукт» недооцінює його природну присутність і значення у дикій природі. Дослідження натякають, що споживання алкоголю у дикій природі може мати певну соціальну функцію, активуючи ендорфінову та дофамінову системи тварин, що може сприяти соціальним зв’язкам та зниженню напруги. Проте подібні припущення потребують додаткових досліджень щодо впливу алкоголю на поведінкові реакції та соціальну взаємодію тварин.
Вчені прагнуть детальніше дослідити механізми метаболізму етанолу у різних видів і зрозуміти можливий вплив на еволюцію поведінкових реакцій. Подальші експерименти можуть пролити світло на генетичні адаптації, що дозволяють деяким видам ефективно розщеплювати алкоголь, а також на те, чи здатні вони і навмисно споживати спиртовмісні продукти у природному середовищі.
Ця тема залишається відкритою, і науковці продовжують дослідження, аби зрозуміти, наскільки тварини дійсно п’яніють від етанолу та якими є довгострокові екологічні наслідки подібного явища.