Стало відомо про механізми перенесення мікропластику з морської води у повітря прибережних міст через скиди стічних вод і вітри.
Дослідження показало, що скиди змішаних стічних вод у поєднанні з сильними прибережними вітрами створюють умови для аерозолізації — «перенесення частинок з води в повітря». Протягом двох років у Плімут-Саунд зафіксовано 178 днів, коли вітри швидкістю понад 6,5 м/с штовхали забруднену воду назад до берега. За словами д-р Лорен Бірманн, «наше дослідження є першим, яке встановило зв’язок між забрудненням води та якістю повітря».
Вчені з Університету Плімута використали супутникові дані для виявлення шлейфів стічних вод, що сягали 10 км від узбережжя. Ці спостереження збігалися з періодами зниження прозорості води восени й узимку, коли обсяги скидів були найвищими. Як зазначив професор Клайв Себель, «вдиханий мікропластик може потрапляти в наш кровотік, а звідти накопичуватися в таких органах, як мозок і печінка».
Автори дослідження підкреслюють важливість урахування ролі вітру як чинника, що переносить мікропластик з поверхні моря на сушу. Вони рекомендують поєднати моніторинг якості повітря з оцінкою стану прибережних вод. «Ми вважаємо, що нарешті з’ясували причину, і вплив на здоров’я людини є тривожним», — сказав д-р Девід Моффат.
Дослідники закликають до запровадження законодавчих заходів, які зобов’яжуть водопостачальні компанії зменшувати вміст мікропластику у стічних водах. Вони наголошують на необхідності подальших міждисциплінарних досліджень для розуміння всіх шляхів впливу на здоров’я людини.