Людина

Соцмережі й смартфони спричинили різкий поділ суспільства

Моделювання показало: чим більше у людей зв’язків, тим швидше суспільство ділиться на ворожі табори. Соцмережі зробили нас ближчими — й роз’єднали.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Міжнародна команда дослідників з Complexity Science Hub (CSH) з’ясувала, що зростання кількості близьких соціальних контактів після 2008 року могло стати несподіваним каталізатором політичної поляризації. У статті, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), вчені показали, що більша кількість друзів і щільніші соціальні зв’язки не обов’язково сприяють єдності — навпаки, вони можуть призводити до глибшого розколу суспільства.

У дослідженні проаналізовано понад 57 000 респондентів з Європи та США на основі 30 опитувань, включаючи Загальне соціальне опитування (GSS) і Європейське соціальне опитування. Результати показали, що середня кількість близьких друзів зросла з 2,2 у 2000 році до 4,1 у 2024-му, а найрізкіші зміни відбулися між 2008 і 2010 роками — саме тоді, коли соціальні мережі й смартфони стали масовим явищем.

Цей період збігся з різким зростанням політичної поляризації. «Ми виявили, що коли мережі стають надто щільними, система проходить через своєрідний “фазовий перехід” — як вода, що замерзає в лід. Соціум раптово розділяється на стійкі, протилежні табори», — пояснює Маркус Гофер із CSH. За словами Стефана Турнера, критична межа, після якої зростає ризик поляризації, становить три-чотири близьких зв’язки.

Парадоксально, але більша кількість друзів знижує рівень соціальної толерантності. «Коли у вас лише двоє друзів, ви готові докласти зусиль, щоб не втратити жодного з них. Але коли друзів п’ятеро, ви можете дозволити собі розірвати зв’язок із тим, хто думає інакше», — зазначає Турнер. Таким чином, надмірна мережевість створює “бульбашки однодумців”, у яких люди рідко стикаються з альтернативними поглядами.

Аналіз даних Pew Research Center підтвердив цю тенденцію: у США частка людей із послідовно ліберальними поглядами зросла з 14 % у 1999 році до 31 % у 2017-му, а частка послідовних консерваторів — із 6 % до 16 %. «Все більше людей чітко приєднуються до одного табору, а не дотримуються змішаних поглядів», — пояснює Гофер.

На думку авторів, соціальні мережі посилили цей ефект, адже великі обсяги комунікації не гарантують взаєморозуміння. «Коли групи перестають спілкуватися між собою, демократичний процес руйнується», — підкреслює Турнер. Він наголошує, що єдиним ефективним способом протидіяти фрагментації є навчання толерантності з раннього віку — уміння взаємодіяти з людьми, які мислять інакше.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button