Ми звикли думати, що стегозаври — добре вивчена група: пластини на спині, шипи на хвості, чотири лапи. Але як повідомляє SciTechDaily з посиланням на публікацію в Vertebrate Zoology, палеонтологи з іспанської Fundación Dinópolis описали найповніший череп стегозавра з усіх, що будь-коли знаходили в Європі. Знахідка з Рьодеви в провінції Теруель розкрила раніше невідомі анатомічні деталі Dacentrurus armatus — quintessential европейського стегозавра — і водночас змусила переписати філогенетичне дерево всієї групи: два основних еволюційних гілки розійшлись значно раніше, ніж вважалось.
Що відомо коротко
- Стаття: Sánchez Fenollosa S. et al. «New insights into the phylogeny and skull evolution of stegosaurian dinosaurs: An extraordinary cranium from the European Late Jurassic (Dinosauria: Stegosauria)». Vertebrate Zoology, 2026. Fundación Conjunto Paleontológico de Teruel-Dinópolis, Іспанія.
- Знахідка: частковий череп Dacentrurus armatus — найповніший череп стегозавра, знайдений в Європі.
- Місце: розкоп «Están de Colón», Рьодева, провінція Теруель, Іспанія. Формація Вільяр-дель-Арзобіспо, ~150 млн років тому (пізня юра).
- Нова анатомія: вперше описано ретроспеноїдний кут суперокципіталя — кістки потилиці, нахиленої під незвичним кутом; пов’язується з незвично довгою шиєю тварини.
- Нова філогенія: стегозаври поділились на дві основні гілки — Huayangosauridae і Stegosauridae — значно раніше, ніж вважалось; деякі лінії дожили до раннього крейдяного.
- Рекласифікація: деякі відомі види перенесені між гілками за результатами нового філогенетичного аналізу.
- Контекст: 2025 рік — 150-річчя першого опису D. armatus.
Чому черепи стегозаврів — рідкісна знахідка
Стегозаври — одна з найвпізнаваніших груп динозаврів: два ряди кістяних пластин і шипів від шиї до хвоста, чотирилапа рослиноїдна тварина. Але при всій впізнаваності тіла — черепи стегозаврів є однією з найрідкісніших палеонтологічних знахідок.
Причина суто фізична: кістки черепа стегозаврів надзвичайно тонкі і крихкі порівняно з кістками кінцівок і хребта. При загибелі тварини вони руйнуються набагато швидше, ніж встигають мінералізуватись. Тафономічне вікно — час між загибеллю і початком мінералізації — для черепів надзвичайно вузьке.
Саме тому, попри десятки відомих скелетів стегозаврів з Африки, Північної Америки і Азії, черепів знайдено одиниці — і жоден з Європи не був збережений достатньо добре для детального морфологічного аналізу. До зараз.
Що відкрив іспанський череп
Команда Fundación Dinópolis провела кілька польових сезонів на ділянці «Están de Colón» в Рьодеві, одному з найважливіших юрських палеонтологічних місць Іберійського півострова. Череп знайдено разом із сотнями кісток скелета того самого індивіда — що дає можливість вперше порівняти анатомію голови і тіла.
Найбільш несподівана знахідка — суперокципіталій (supraoccipital), кістка в задній частині черепа. У Dacentrurus armatus вона нахилена під кутом, що суттєво відрізняється від усіх інших відомих стегозаврів. Дослідники пов’язують це з анатомічно незвично довгою шиєю тварини і, можливо, зі специфічним способом тримати і підтримувати голову.
«Детальне вивчення цього виняткового скам’янілого залишку дозволило нам розкрити раніше невідомі аспекти анатомії Dacentrurus armatus — квінтесентного європейського стегозавра», — каже Серхіо Санчес Фенольоса, дослідник Fundación Dinópolis і співавтор статті.
Нова філогенія: розкол відбувся раніше
Але важливішим за анатомічні деталі виявився філогенетичний аналіз. Аналіз на основі цього скам’янілого матеріалу свідчить: стегозаври розділились на дві основні еволюційні гілки, Huayangosauridae і Stegosauridae, значно раніше, ніж вважалось раніше.
Традиційна модель передбачала відносно лінійний прогрес від примітивніших до більш просунутих форм. Нові дані свідчать про інше: вже в ранній юрі відбувся глибокий еволюційний розкол, що визначив дві незалежні лінії з різною анатомією і різними траєкторіями розвитку. Дослідження також рекласифікує деякі види і розширює відомий хронологічний діапазон виживання стегозаврів аж до раннього крейдяного, ставлячи під сумнів давні уявлення про їхнє вимирання.
Це означає, що деякі лінії стегозаврів пережили ту ж межу юри і крейди, яка знищила значну частину юрської фауни — і існували паралельно з анкілозаврами, цератопсами і ранніми птахами набагато довше, ніж вважалось.
Чому це важливо
Стегозаври і анкілозаври входять до групи тіреофор — броньованих динозаврів. Розуміння їхньої внутрішньої філогенії є ключем до розуміння того, як і чому виникала броня, як змінювалась будова черепа і тіла в різних середовищах і чому одні групи вимерли раніше, а інші — пізніше.
Рьодева у провінції Теруель давно є одним із найважливіших центрів юрської палеонтології Європи. Тут знайдено кілька унікальних видів динозаврів, і нова знахідка підтверджує: цей регіон ще не вичерпав свого потенціалу для переписування підручників.
Цікаві факти
🦕 Dacentrurus armatus вперше описаний у 1875 році Річардом Оуеном на основі матеріалу з Португалії — рівно за 150 років до нинішньої знахідки. Він є найбільшим відомим стегозавром Європи: деякі особини досягали 7–9 метрів у довжину. До цього знахідки включали переважно хребці, кістки кінцівок і хвостові шипи — черепа практично не було. Джерело: Vertebrate Zoology, 2026.
🦴 Формація Вільяр-дель-Арзобіспо в провінції Теруель — один із найбагатших юрських місцезнаходжень Євразії. Тут знайдено залишки зауроподів (включно з Turiasaurus riodevensis, одним із найбільших динозаврів Євразії), теропод і тепер — найповніший череп стегозавра. Геологічно вона відповідає верхній юрі, ~152–148 млн р. тому. Джерело: Fundación Dinópolis, 2026.
🧬 Філогенетичний аналіз у сучасній палеонтології базується на матрицях морфологічних ознак: кожна характеристика кістки (форма, розмір, наявність гребнів, отворів тощо) кодується числом і вводиться в комп’ютерну програму, що шукає «найекономніше» еволюційне дерево. Нова кістка черепа з унікальною морфологією суперокципіталія дала нові ознаки, що змінили положення D. armatus та інших видів на дереві. Джерело: методи кладистики.
🔄 Розширення хронологічного діапазону стегозаврів до раннього крейдяного (а не лише пізньої юри) збігається з даними з Африки і Азії, де поодинокі знахідки стегозаврів відомі з бареміану (~125 млн р. тому). Нова іспанська знахідка зміцнює цей висновок і свідчить, що вимирання стегозаврів було поступовим, а не різким. Джерело: StudyFinds, 2025.
FAQ
Чому стегозаврів так складно ідентифікувати за черепом? Через рідкість черепів стегозаврів у викопному записі діагностичні критерії для більшості видів будувались на хребцях, пластинах і шипах — ознаках, що мають власну варіабельність. Наявність черепа дозволяє вперше застосувати морфологію кісток голови як таксономічний критерій і зіставити її з уже відомими матеріалами з інших місцезнаходжень.
Що означає рекласифікація деяких видів? Кілька стегозаврів, яких відносили або до «базальних» (примітивних) форм, або до конкретної гілки, тепер переміщуються в інше місце на еволюційному дереві. Це може змінити інтерпретацію їхньої географії і часового діапазону. Деякі форми, що вважались вимерлими до кінця юри, можуть виявитись предками крейдяних ліній.
Чи плануються подальші розкопки на ділянці «Están de Colón»? Так. Разом із черепом знайдено сотні додаткових кісток того самого індивіда — робота з їхнім препаруванням і описом триває. Команда Fundación Dinópolis розглядає ділянку як пріоритетну для наступних польових сезонів.
Як це відкриття змінює розуміння вимирання стегозаврів? Якщо деякі лінії дожили до раннього крейдяного (~125 млн р. тому), це означає, що стегозаври не вимерли раптово на межі юри і крейди (~145 млн р.), а поступово витіснялись або еволюціонували в нові форми протягом кількох десятків мільйонів років. Причини цього витіснення — зміна флори, конкуренція з новими травоїдними — залишаються предметом досліджень.