Ураганні зливи можуть різко підвищити ризик зсувів у Південній Каліфорнії
Південна Каліфорнія десятиліттями вважала тропічні циклони майже чужою проблемою — чимось із Флориди, Луїзіани або Карибів. Але нове дослідження в Nature Climate Change показує: у теплішому кліматі рідкісні шторми на кшталт Hurricane Hilary можуть приносити регіону значно більше дощу, а разом із ним — більший ризик повеней, селевих потоків і зсувів на схилах.

Що відомо коротко
- Дослідження провели науковці зі Stanford University, MIT та Western Michigan University.
- Роботу опубліковано 10 червня 2026 року в журналі Nature Climate Change.
- Автори поєднали кліматичне моделювання тропічних циклонів, downscaling, модель зсувів і соціально-економічні дані.
- Дослідження охопило 10 округів Південної Каліфорнії.
- Історично шторми з опадами понад 100 мм, як Hurricane Hilary у 2023 році, вважалися приблизно “100-річними” подіями.
- У сценаріях подальшого потепління ймовірність таких злив у регіоні може подвоїтися.
- За високих викидів понад 75% округу Лос-Анджелес може опинитися в зоні експозиції до сильного зсувного ризику до 2050 року.
- Ключовий висновок: Південній Каліфорнії доведеться готуватися не лише до пожеж і посух, а й до рідкісних, але руйнівних тропічних злив.
Чому Hurricane Hilary змінила уявлення про ризик
У серпні 2023 року Hurricane Hilary сформувався як потужний тропічний циклон у східній частині Тихого океану, а потім його залишки принесли в Південну Каліфорнію сильний вітер і рекордні зливи. Дороги закривалися, раптові повені зносили автомобілі, а зсуви й грязьові потоки вкривали будинки мулом.
За повідомленням Stanford Doerr School of Sustainability, збитки від тієї події перевищили 900 млн доларів. Для регіону, який більше звик думати про землетруси, пожежі й атмосферні річки, це стало попередженням: тропічні циклони не обов’язково мають виходити на берег як повноцінні урагани, щоб завдати великої шкоди.
Проблема в тому, що інфраструктура, карти ризику й пам’ять мешканців часто будуються на минулому кліматі. Якщо в минулому тропічні шторми були рідкісними, то й готовність до них нижча. Але потепління змінює саме ті фізичні умови, які визначають, скільки вологи шторм може принести на сушу.
На Cikavosti вже писали, що посилення ураганів пов’язане з глобальним потеплінням через тепліший океан і більший запас водяної пари в атмосфері. Нове дослідження показує, як ця загальна логіка може стати конкретною загрозою для схилів Лос-Анджелеса, Сан-Дієго й Сан-Бернардіно.

“Сірі лебеді”: події, яких майже не було в історії
Дослідники називають такі шторми grey swan, або “сірими лебедями”. Це не зовсім “чорний лебідь” — подія, яку майже неможливо передбачити. “Сірий лебідь” рідкісний і важкий для оцінки лише за історичними даними, але його можна передбачати на основі фізики кліматичної системи.
Для Південної Каліфорнії це дуже важливо. Якщо дивитися лише на статистику минулих десятиліть, тропічні циклони здаються другорядним ризиком. Але фізика каже інше: тепліший океан дає штормам більше енергії, тепліше повітря утримує більше вологи, а гори Каліфорнії здатні швидко “вичавлювати” цю вологу в сильні опади.
Юань Ван зі Stanford у матеріалі Phys.org сформулював це просто: “Питання не в тому, чи буде в Південній Каліфорнії ураган, а в тому, наскільки великим може бути ризик”.
Це зміщує фокус. Йдеться не про панічне очікування “великого урагану”, а про підготовку до рідкісних, але достатньо ймовірних сценаріїв, які стара статистика недооцінює.
Як тепліший океан перетворюється на зливу
Тропічні циклони живляться теплом океану. Коли поверхня моря тепліша, випаровування посилюється, а атмосфера отримує більше водяної пари й енергії. У східній частині Тихого океану біля Каліфорнії вода історично була відносно прохолодною, що частково захищало регіон від сильних тропічних штормів.
Але цей захист слабшає. У нових кліматичних проєкціях середня температура поверхні східної частини Тихого океану може зрости приблизно на 2,7°C між періодами 1985–2014 і 2071–2100. Це не означає, що кожен шторм стане катастрофічним, але означає, що атмосфера частіше матиме умови для сильних опадів.
Далі вмикається географія. Коли вологе повітря доходить до Каліфорнійських гір, його піднімає рельєф. Під час підйому повітря охолоджується, водяна пара конденсується, і дощ може випадати дуже інтенсивно. Це називається орографічним підсиленням опадів.
Проста аналогія: шторм приносить у регіон величезну “губку” з вологою, а гори стискають її. Якщо ґрунт сухий, ущільнений, обпалений пожежами або нестабільний, вода не встигає вбиратися — вона тече схилами, підрізає ґрунт і запускає зсуви.
Чому зсуви виникають після сильного дощу
Зсув — це не просто “земля поїхала вниз”. Це момент, коли сила тяжіння перемагає міцність схилу. Дощ є одним із найефективніших тригерів, бо вода змінює фізику ґрунту одразу кількома способами.
По-перше, вода додає масу. Мокрий ґрунт важчий за сухий, а отже схил сильніше тягне вниз. По-друге, вода зменшує тертя між частинками, особливо якщо в породі є глинисті шари. По-третє, підвищується поровий тиск: вода заповнює мікропростори в ґрунті й ніби “розпирає” його зсередини.
Якщо до цього додати круті схили, дороги, забудову, вирубку рослинності або пожежі, ризик різко зростає. Після лісових пожеж ситуація особливо небезпечна: рослини, які тримали ґрунт корінням, зникають, а поверхня може стати гідрофобною — гірше вбирати воду.
На Cikavosti вже показували, як селевий потік у Каліфорнії може раптово накрити дорогу, і це добре ілюструє головну небезпеку: зсуви й селеві потоки часто розвиваються швидко, залишаючи людям дуже мало часу на реакцію.
Як вчені змоделювали майбутній ризик
Команда не просто взяла історію Hurricane Hilary і “домалювала” більше дощу. Вчені використали кліматичні моделі для відтворення великих атмосферних умов, а потім застосували downscaling — метод, який дозволяє перейти від грубої глобальної сітки до детальніших регіональних сценаріїв.
Після цього вони згенерували тисячі можливих тропічних циклонів і оцінили, які з них можуть досягати Південної Каліфорнії та скільки опадів приносити. Далі ці опади подали в імовірнісну модель зсувів, яка враховує рельєф, геологію, вологість, нахил і інші фактори.
Окремий крок — соціальні дані. Дослідники наклали карти зсувного ризику на населення, доходи й просторовий розвиток громад. Саме це дозволило побачити не лише “де схил небезпечний”, а й “хто живе в зоні небезпеки”.
У статті Nature Climate Change автори описують цей підхід як поєднання фізичного моделювання тропічних циклонів із машинним навчанням для оцінки зсувів. Такий ланцюг важливий, бо кліматичний ризик майже ніколи не складається з одного фактора. Він виникає там, де шторм, рельєф, забудова й соціальна вразливість накладаються одне на одне.
Чому Лос-Анджелес опинився в центрі уваги
Один із найсильніших результатів дослідження стосується округу Лос-Анджелес. За сценарію високих, але реалістичних викидів парникових газів понад 75% округу може зіткнутися з експозицією до сильного зсувного ризику до 2050 року.
Це не означає, що три чверті округу обов’язково зсунуться в один рік. “Експозиція” означає, що території опиняються в умовах, де сильні опади від тропічного циклону можуть створювати серйозну загрозу зсувів. Але для планування це дуже важлива цифра.
Лос-Анджелес — це не лише пляжі й центр міста. Це гірські райони, каньйони, дороги на схилах, забудовані передгір’я, райони після пожеж і складна мережа інфраструктури. Навіть локальний зсув може перекрити дорогу, пошкодити водопровід, зруйнувати будинки або ізолювати громаду.
Інші густонаселені округи — Orange, San Diego і San Bernardino — також показали значне зростання частки населення, яке житиме в зонах високого зсувного ризику, особливо біля гірських територій.
Чому найбідніші громади ризикують найбільше
Один із найтривожніших висновків дослідження — соціальна нерівність ризику. Вчені виявили, що малозабезпечені домогосподарства вже у 2000 році частіше жили в районах, схильних до зсувів. До 2050 року ця нерівність може зрости.
За оцінками авторів, експозиція домогосподарств із річним доходом менше 50 000 доларів у зонах найвищого зсувного ризику може майже потроїтися, тоді як експозиція заможніших домогосподарств зросте менш ніж наполовину.
Це класичний приклад кліматичної нерівності. Ризик формується не лише дощем. Він формується тим, де люди можуть дозволити собі жити, наскільки якісно побудоване житло, чи є страхування, евакуаційні маршрути, попередження, дренаж, підпірні стіни й політичний голос для вимоги захисту.
Лайїн Чжу з Western Michigan University у матеріалі Stanford сказала, що результати вказують на потребу в прогнозувальних інструментах, зонуванні безпечніших районів і навчанні громад, як захищати домівки.
Чому Південна Каліфорнія одночасно боїться посухи й злив
На перший погляд це парадокс: як регіон може одночасно страждати від посух і від катастрофічних дощів? Але саме так працює потепління в багатьох напівпосушливих регіонах. Атмосфера стає “жадібнішою” до вологи: вона швидше висушує ґрунти під час сухих періодів, але коли дощ таки приходить, може скидати більше води за короткий час.
Це означає довші сухі вікна, сильніші пожежі, а потім раптові зливи на нестабільні схили. Юань Ван описав це в Phys.org так: “Умови можуть дуже швидко переходити від однієї крайності до іншої”.
На Cikavosti вже пояснювали, що зміна клімату спричиняє і посухи, і нищівні зливи, бо тепліша атмосфера утримує більше водяної пари. Для Каліфорнії це означає не просто “більше дощу” або “менше дощу”, а різкіші коливання між дефіцитом і надлишком води.
Чим тропічні зливи відрізняються від атмосферних річок
Каліфорнія вже добре знайома з атмосферними річками — довгими потоками вологи, які приходять із Тихого океану й приносять зимові зливи. Вони є одним із головних джерел води, але також спричиняють повені й зсуви.
Тропічні циклони — інший механізм. Вони формуються як організовані шторми над теплими океанічними водами, мають обертання, компактніші ядра, сильні вітри й можуть приносити надзвичайно інтенсивні опади в короткий час. Коли залишки такого циклону входять у Каліфорнію, вони можуть взаємодіяти з місцевим рельєфом і створювати дуже локальні піки дощу.
На Cikavosti вже є матеріал про те, як атмосферні річки запускають руйнівні повені, але нове дослідження додає ще один тип небезпеки до каліфорнійського кліматичного набору. Регіону доведеться готуватися не до одного виду “вологого екстремуму”, а до кількох.
Що можна зробити до наступного “сірого лебедя”
Перший крок — визнати ризик. Якщо тропічні зливи історично були рідкістю, це не означає, що їх можна ігнорувати в майбутніх планах. Карти повеней і зсувів мають враховувати оновлені кліматичні сценарії, а не лише статистику XX століття.
Другий крок — зонування. У районах із високим ризиком потрібні обмеження забудови, жорсткіші будівельні норми, контроль дренажу, підпірні конструкції й захист схилів. Дешевше не будувати в небезпечному місці, ніж відновлювати зруйновані будинки після зсуву.
Третій — раннє попередження. Сучасні системи можуть поєднувати прогноз опадів, насичення ґрунту вологою, дані про пожежі, нахил схилів і історію зсувів. Але такі системи мають бути зрозумілими для людей: попередження має приходити вчасно й пояснювати, що робити.
Четвертий — соціальна справедливість. Якщо найбільше зростання ризику припадає на малозабезпечені громади, адаптація не може бути лише приватною справою власника будинку. Потрібні державні програми, доступне страхування, евакуаційна інфраструктура й підтримка для районів, які не мають ресурсів самостійно зміцнювати схили.
Чого дослідження не означає
Важливо не зробити неправильний висновок. Дослідження не стверджує, що Південну Каліфорнію щороку атакуватимуть урагани. Також воно не каже, що будь-який майбутній тропічний шторм спричинить масові зсуви.
Йдеться про зміну ймовірності та наслідків. Рідкісні події можуть залишатися рідкісними, але ставати частішими, вологішими й небезпечнішими. Для інфраструктури та планування цього достатньо, щоб змінити підхід до ризику.
Також моделі мають невизначеність. Різні кліматичні сценарії дають різні масштаби змін, а за нижчих викидів ризики будуть меншими. Але всі моделі вказують в одному напрямку: зливи від тропічних циклонів у Південній Каліфорнії ставатимуть імовірнішими в теплішому кліматі.
Цікаві факти
- Hurricane Hilary у 2023 році завдав Південній Каліфорнії збитків більш ніж на 900 млн доларів.
- Шторми з опадами понад 100 мм у регіоні історично оцінювали як приблизно “100-річні” події.
- Нове моделювання показує, що ймовірність таких злив може подвоїтися за подальшого потепління.
- Середня температура поверхні східної частини Тихого океану може зрости приблизно на 2,7°C до кінця століття.
- Понад 75% округу Лос-Анджелес може мати експозицію до сильного зсувного ризику до 2050 року за високих викидів.
- Найшвидше зростання ризику очікується для домогосподарств із доходом менше 50 000 доларів на рік.
- Тропічні циклони в Південній Каліфорнії є прикладом “сірих лебедів” — рідкісних подій, які важко оцінити з історії, але можна передбачити фізично.
Що це означає
Практичне значення дослідження в тому, що Південна Каліфорнія має переглянути уявлення про власні небезпеки. Посухи, пожежі й землетруси залишаються критичними, але до них додається ще один ризик: рідкісні тропічні шторми з дощем, достатнім для запуску зсувів.
Для міст і округів це означає потребу в нових картах ризику, кращому дренажі, контролі забудови на схилах, системах раннього попередження й планах евакуації. Для громад — розуміння, що навіть один день екстремальної зливи може змінити схил, який десятиліттями здавався стабільним.
Для кліматичної політики висновок ще ширший: інфраструктура, спроєктована під минулий клімат, може не витримати майбутніх “сірих лебедів”. І чим раніше регіон врахує це в плануванні, тим менше людей опиняться в грязьовому потоці наступного разу.
FAQ
Чи справді урагани можуть загрожувати Південній Каліфорнії?
Так, але частіше йдеться не про класичний вихід сильного урагану на берег, а про залишки тропічних циклонів, які приносять сильні опади, вітер, повені й зсуви.
Чому ризик зростає через зміну клімату?
Тепліший океан дає штормам більше енергії, а тепліше повітря утримує більше водяної пари. Коли така волога доходить до гір Південної Каліфорнії, вона може випадати як інтенсивний дощ.
Що означає “100-річний шторм”?
Це не шторм, який обов’язково трапляється раз на 100 років. Це подія з приблизно 1% імовірністю в будь-який конкретний рік за історичного клімату. Потепління може змінити ці ймовірності.
Хто найбільше постраждає?
Найбільше зростання експозиції прогнозують для малозабезпечених домогосподарств, особливо в районах біля гірських схилів, де житло, інфраструктура й страхування можуть бути менш захищеними.
Висновок
Hurricane Hilary був не просто дивною погодною аномалією. Він був демонстрацією того, як майбутній клімат може ламати старі уявлення про місцеві ризики.
Південна Каліфорнія звикла боятися вогню, спеки й землетрусів. Але в теплішому світі одна з найсухіших тривог регіону може прийти у вигляді води: тропічної, теплої, швидкої й достатньо сильної, щоб зрушити схили з місця.
Найбільша небезпека таких “сірих лебедів” у тому, що вони здаються малоймовірними — аж доки не приходять. А коли вода вже несе грязь вулицями, найважливіші рішення мали бути ухвалені задовго до першої краплі дощу.