Упродовж більшої частини ХХ століття середні показники інтелекту за тестами IQ зростали приблизно на 3 бали за десятиліття. Це явище назвали «ефектом Флінна» на честь педагога Джеймса Флінна (James Flynn), який описав його у 1980-х роках. Але нові дані свідчать, що в США цей тренд може розвертатися у протилежний бік.
Про це йдеться в аналізі, який провела соціальна науковиця Елізабет Дворак (Elizabeth Dworak) у межах магістерської роботи в Північно-Західному університеті. Дослідження описане у журналі Intelligence, а його огляд опублікований на сайті ScienceAlert.
Що таке ефект Флінна і чому він важливий
Перші тести IQ, зокрема тест Біне, з’явилися понад сто років тому і швидко поширилися з Франції до США. Від 1930-х років дослідники помітили, що кожне нове покоління в середньому набирає трохи вищі бали, ніж попереднє, навіть якщо використовуються різні тести та методики.
Невеликі, але стабільні прирости за десятиліття означали, що люди, яких колись вважали б геніями, за сучасними мірками могли б виглядати просто «розумними». Серед можливих пояснень називали краще харчування, меншу кількість дітей у сім’ях, ранній доступ до освіти, складніші інформаційні середовища та інші суспільні зміни. Генетичні причини вважали малоймовірними, адже гени не змінюються так швидко.
Зростання IQ сприймали як позитивний сигнал, адже вищі бали пов’язують з кращою освітою, більш престижною роботою та навіть довшим і здоровішим життям. Здавалося, що цей тренд триватиме й надалі, хай і повільніше.
Ознаки зворотного ефекту Флінна в США
Однак у кількох європейських країнах уже повідомляли про зниження середніх результатів стандартних тестів інтелекту. Щоб з’ясувати, чи відбувається щось подібне в США, Дворак і колеги проаналізували дані майже 400 тисяч дорослих американців за період з 2006 по 2018 рік.
Вони використали базу Synthetic Aperture Personality Assessment (SAPA) — онлайн-платформу, яка зібрала відповіді понад мільйона учасників. Для аналізу відібрали 394 378 людей віком від 18 до 90 років, які виконали завдання з відкритого тесту International Cognitive Ability Resource (ICAR).
Замість одного загального показника дослідники розглядали кілька окремих когнітивних сфер:
- матрицювання (matrix reasoning) — розпізнавання абстрактних візерунків і розв’язання задач;
- ряди з літер і чисел — логічне мислення в послідовностях;
- вербальне міркування — словниковий запас і загальні знання;
- тривимірне обертання — уявне маніпулювання об’єктами в просторі.
Також обчислювали загальний композитний бал за всіма завданнями. За 13 років дослідження виявили картину, узгоджену із зворотним ефектом Флінна: середні композитні бали знижувалися з часом у різних вікових групах, серед чоловіків і жінок та на різних рівнях освіти.
Найбільше падіння спостерігали серед молодих дорослих 18–22 років і людей з нижчим рівнем освіти. При цьому зниження було нерівномірним між різними типами завдань.
Які здібності слабшають, а які посилюються
Результати з матрицювання та рядів з літер і чисел загалом знижувалися разом із композитним балом. Це може свідчити про погіршення показників абстрактного та логічного мислення.
Вербальне міркування змінювалося значно менше: падіння було настільки незначним, що не досягло порогу, який дослідники вважали б переконливим проявом зворотного ефекту Флінна.
Одна сфера, навпаки, демонструвала покращення. Бали за завданнями на тривимірне обертання зростали протягом усього періоду дослідження в більшості вікових груп. Це означає, що просторові здібності, пов’язані з уявною маніпуляцією об’єктами, могли посилюватися, навіть коли інші види міркування слабшали.
Одна з гіпотез полягає в тому, що на розвиток просторових навичок впливають відеоігри, які вимагають орієнтації в тривимірному середовищі. Але це лише припущення, а не доведений факт.
Чи винні смартфони та сучасний спосіб життя
Схожі тенденції помітні й в інших тестах. Середні бали за ACT, який використовують як альтернативу SAT для вступу до коледжів у США, протягом останнього десятиліття знижуються. Падіння результатів SAT також зафіксоване.
Ці зміни почалися задовго до появи генеративного штучного інтелекту як інструменту чи засобу для списування. Тренд стартував і до пандемії COVID-19, тож ні локдауни, ні сама хвороба не можуть бути головним поясненням.
Натомість кінець 2000-х — це період стрімкого поширення смартфонів. Оглядач газети Times of London Джеймс Марріот (James Marriott) припускає, що перехід від друкованих текстів до читання з екранів може шкодити інтелекту. На його думку, книжки змушують вибудовувати логічні аргументи й послідовні міркування, тоді як платформи на кшталт TikTok чи YouTube дозволяють просто висловлювати твердження без ретельної логічної побудови.
Однак це радше публіцистична інтерпретація, ніж результат емпіричного дослідження. Саме дослідження Дворак не дає відповіді на питання «чому».
Що дослідження може і чого не може пояснити
Команда використовувала повторні зрізи даних (cross-sectional), а не відстежувала одних і тих самих людей упродовж років. Тому робота фіксує зміни на рівні населення, але не дозволяє визначити конкретні причини цих змін.
Результати вказують, що сучасні зрушення в когнітивній сфері є складними: різні види мислення змінюються по-різному, а не рухаються в одному напрямку. Деякі здібності, як-от абстрактне та логічне міркування, можуть слабшати, тоді як просторові навички — посилюватися.
Наскільки глибокими та важливими є ці зміни, поки що невідомо. Можливо, у динамічній культурі, де змінюються вимоги до інформації та навичок, природно, що одні когнітивні сфери розвиваються швидше, а інші відстають. Щоб зрозуміти наслідки цього процесу, потрібні подальші, більш детальні дослідження.