Міжнародна команда палеонтологів описала новий вид давнього гризуна, який жив на території сучасного Таїланду близько 34 мільйонів років тому. Про відкриття повідомляє ScienceDaily з посиланням на дослідників з Університету Макгілла. Новий вид отримав назву Yakamys sirindhornae і, за оцінками, важив приблизно 30 кілограмів – удвічі більше, ніж інші відомі гризуни того часу.
Дві зубні скам’янілості – і величезний гризун
Скам’янілості знайшли у вугільному кар’єрі Bang Mark у провінції Крабі на півдні Таїланду. У розпорядженні вчених – лише два зуби: нижній другий кутній та нижній різець. Попри таку обмежену знахідку, вони виявилися «надзвичайно великими» для гризунів і належали раніше невідомому виду.
За словами дослідників, ці зуби датуються серединою палеогену, тобто часу приблизно 34 мільйони років тому. Аналіз форми та розміру дозволив віднести тварину до окремого виду та пов’язати її з лінією великих давніх гризунів.
Попри те, що вчені мають лише дві скам’янілості, вони дають важливі підказки щодо явища гігантизму у гризунів – еволюційного процесу, коли в окремих групах розвиваються незвично великі розміри тіла.
Південно-Східна Азія як осередок гігантських гризунів
Сучасний найбільший гризун – капібара, але великі гризуни існували і раніше в історії життя на Землі. Біологиня Віржині Мільєн (Virginie Millien) з Університету Макгілла, одна зі співавторок роботи, нагадує, що гігантські гризуни неодноразово з’являлися в еволюційній історії групи, переважно в Південній Америці.
Нове відкриття показує, що Південно-Східна Азія також відігравала важливу роль у ранній еволюції великих за розміром гризунів. Знахідка з Крабі свідчить, що гігантизм виник у гризунів раніше й у більшій географічній зоні, ніж вважали раніше.
Назва Yakamys поєднує тайське слово «як» – «гігант» – з грецьким «mys», що означає «миша» або «щур». Видовий епітет sirindhornae присвятили принцесі Маха Чакрі Сіріндхорн, яка давно підтримує наукові та палеонтологічні дослідження в Таїланді.
Оцінка маси тіла і невизначеність
Щоб оцінити масу Yakamys sirindhornae, команда застосувала сім усталених методик, які пов’язують розміри зубів із масою тіла. Результати вказали на величину близько 30 кілограмів, тобто приблизно 66 фунтів. Це робить вид приблизно вдвічі важчим за інших відомих гризунів того самого періоду, зокрема рід Hulgana.
Автори наголошують, що така оцінка є наближеною. Визначати вагу вимерлої тварини лише за кількома зубами складно, і похибка тут значна. Поки немає інших частин скелета, важко не тільки уточнити масу, а й відтворити зовнішній вигляд та спосіб життя цього гризуна.
Обмеженість матеріалу також ускладнює розуміння того, як саме еволюціонував Yakamys sirindhornae і які екологічні ніші він займав. Дослідники очікують на нові знахідки з цього регіону, щоб краще з’ясувати його будову, раціон та зв’язки з іншими групами давніх ссавців.
Міжнародний проєкт із вивчення давніх ссавців Таїланду
Відкриття стало частиною тривалої міжнародної співпраці, присвяченої вивченню давніх ссавців у басейні Крабі. У ній беруть участь науковці з Університету Макгілла, Департаменту мінеральних ресурсів Таїланду та кількох французьких наукових установ, зокрема CNRS і Університету Пуатьє.
Виявлення незвично великого гризуна в Південно-Східній Азії віком 34 мільйони років розширює уявлення про те, де і коли виникав гігантизм у цій групі тварин. Майбутні скам’янілості можуть показати, як жили ці «давні велетні» і як їхня еволюція пов’язана з іншими гігантськими гризунами, що з’являлися в різних частинах світу.
Дослідження підтримали кілька наукових організацій, серед яких CNRS, Університети Пуатьє та Монпельє, Університет Макгілла та Департамент мінеральних ресурсів Таїланду.