Понад 80% маленьких дітей старше двох років стикаються з ангіною вперше після початку відвідування дитячого садка. Закриті, мало провітрювані приміщення з м’якими іграшками та килимами плюс багато діток в групі тільки допомагають поширенню хвороби. Варто захворіти хоч одному з колективу — слідом за ним діти хворіють по ланцюжку. Організм малюка ще не тренований, не сформував повноцінної імунної відповіді на збудник, і тому починає хворіти. Про часте запалення мигдалин кажуть, якщо рецидив трапляється більше 6 разів на рік.
Ангіна: небезпечно чи ні
Ангіна — небезпечне інфекційне захворювання, що передається від хворої до здорової людини побутовим (облизування ложки після хворого), повітряно-крапельним (якщо хворий випадково кашлянув, чхнув поруч) або контактним шляхом (поцілунок). Правильний діагноз ставить тільки лікар після огляду маленького пацієнта і результату аналізів.
Відбувається це через запалення глоткових або піднебінних мигдаликів у роті, функція яких — боротися зі шкідливими інфекційними агентами. Людині стає боляче ковтати і говорити, з’являється неприємний запах з рота. Дотик до неба викликає біль, мигдальна тканина виглядає пухкою, червоною. Малюк внаслідок інтоксикації стає млявим, зовсім нічого не їсть, у нього різко підвищується температура, іноді доходить до 40 °С. Це відбувається у гострій стадії запалення. Якщо ж воно стало хронічним, то деякі ознаки виражені слабо.
В залежності від причин виникнення і збудника виділяють фолікулярну, грибкову, катаральну, лакунарну, фіброзну вірусну, флегмонозную, змішану та атипову форми. Щоб визначити правильний підвид і призначити ліки, роблять бактеріальний посів з носа і зіву для виділення збудника.
Причини виникнення
- переохолодження тіла;
- зниження імунітету;
- грибкові інфекції;
- бактерії або віруси.
До 85% випадків викликає ангіну бета-гемолітичний стрептокок групи А. Коли виникає нездужання, кількість стрептококів в організмі зашкалює. Щоб їх перемогти, імунна система виробляє антитіла. Вони, в свою чергу, часто починають боротися не тільки з інфекцією, але і з «рідними» клітинами організму. В основному від цього страждають серце і суглоби маленької людини. У найбільш важких випадках виникає ревматизм, нефрит або серцево-судинні захворювання.
Лікарі також виявляють ангіну на тлі загального зниження імунітету, викликаного уповільненим хронічним тонзилітом, гайморит, синуситом або іншим захворюванням носоглотки. «Допомогти» дитині захворіти можуть навіть непроліковані каріозні зуби, через які інфекція легко проникає в організм. Тому робіть висновок і не затягуйте з лікуванням навіть невинного нежиті та застуди — зволікання може обернутися великими проблемами в майбутньому. Додатково потрібно стежити за режимом дня малюка, не допускати у нього нервових і стресових ситуацій.
Як вилікувати і не допустити повторення
Лікується захворювання медикаментозними засобами за призначенням лікаря після огляду і отримання результатів аналізів. Тільки в 35% випадків збільшені червоні мигдалини можуть свідчити про ангіну. Схожа клінічна картина у дифтерії, хвороби Епштейна-Барр, скарлатини, тому варто довірити постановку діагнозу професіоналу.
При бактеріальній формі лікарі призначають антибіотики пеніцилінового ряду («Аміцилін», «Амоксицилін», «Ампіцилін») і цефалоспорини («Цуфатоксим», «Цефуроксим» та ін), які пригнічують патогенні мікроорганізми. Антибіотики цих груп показали високу ефективність при важких формах захворювання. Під час частих рецидивів хвороби рекомендують «Аугментин», «Аугментин ES», «Амоксиклав» (комбінований препарат з амоксициліну та клавуланової кислоти). Внутрішньом’язове введення препаратів показує кращі результати, ніж застосування таблетованих форм, особливо при частих (важких) формах захворювання. Діяти такі антибіотики починають протягом 48-72 годин після початку лікування.
Читайте також: Якщо стадія середньої тяжкості, то призначають макроліди («Еритроміцин», «Азитроміцин», «Сумамед»). Препарати цієї групи безпечніші, ніж антибіотики пеніцилінового ряду і цефалоспорини, добре накопичуються саме в лімфоїдній тканині, мають низьку токсичність і не впливають на роботу шлунково-кишкового тракту. При лікуванні маленьких пацієнтів перевага віддається лікам у вигляді сиропу або суспензії. Діяти макроліди починають протягом 48-56 годин після початку застосування.
Хід одужання обов’язково повинен бути під контролем лікаря, якщо не настає поліпшення, то варто переглянути діагноз або змінити схему призначення ліків. Курс антибіотиків становить до 10 днів. Безконтрольний прийом антибіотиків загрожує виникненням стійкої, що погано піддається лікуванню грибкової форми.
Ангіна грибкової етіології у дітей вимагає призначення Ністатину» і «Леворина», при вірусній ангіні — інтерферон, протигрипозний імуноглобулін.
Додатково до медикаментозної терапії хворому призначають місцеві процедури: полоскання горла розчинами антисептиків (розчин фурациліну) або настоянками трав (ромашка, календула). Це допомагає слизовій очиститися від гнійничкових висипань і полегшує стан хворого. Якщо малюк ще не вміє полоскати, то призначають антисептики у вигляді спрею («Орасепт», «Інгаліпт», «Биопарокс»).
Хворобу легше попередити, ніж лікувати, тому потрібно взяти до уваги заходи профілактики при частій або хронічній формі у дитини:
- зміцнення загального і місцевого імунітету (загартовування, режим дня, спокійна обстановка вдома, відсутність стресів, повноцінне харчування, прогулянки);
- своєчасне лікування основного та супутніх захворювань.
Дотримання цих нескладних правил дозволить малюкові бути здоровим і радісним.