Макроліди, хінолони, тетрацикліни, сульфонаміди і метронідазол пов’язали з підвищеним ризиком мимовільного аборту, тобто втрати вагітності до двадцятого тижня, говориться в дослідженні, опублікованому в журналі Канадської медичної асоціації.
Дослідження було проведено в Квебеку. Взяли 8700 випадків мимовільного аборту і 87 000 успішних вагітностей в якості контрольної групи, і вивчали медичні призначення, зроблені матерям у віці від 15 до 45 років. Робота з цією статистикою була можлива тому, що всі пацієнти були застраховані в місцевій системі обов’язкового медичного страхування, що покриває витрати на ліки (а отже, вся звітність теж зберігається роками).
З’ясувалося, що приблизно 16% матерів, жінок, постраждалих від викидня, приймали антибіотики в першій половині вагітності, і лише 13% матерів, чия вагітність завершилася пологами. Антибіотик азитроміцин збільшував шанс викидня на 65%, кларитроміцин – в два рази. Норфлаксацин збільшував ризик у 4 рази.
Як і багато інші подібні дослідження, які шукають кореляції між різними явищами і процесами, сама по собі вона нічого не доводить. Велика частина викиднів відбувається з генетичних причин. Тим не менш масштабного дослідження і серйозність кореляцій по крайній мірі вимагає нових досліджень і певної настороженості в призначенні антибіотиків. Автори дослідження кажуть, що здивувалися, дізнавшись, якій великій кількості вагітних жінок призначають такі препарати.
Тим не менш, у ряді випадків цього уникнути не можна, і при бактеріальній інфекції вагітним все одно потрібно призначати антибіотики – правда, в мінімально можливих ефективних дозах.
Натхнення: zdorovie.com