Дослідники представили технологію друку, яку можна використовувати навіть на Марсі. Це зменшить вартість польотів у космос.
Дослідники довели, що марсіанський грунт може служити матеріалом для 3D-друку – це означає, що його можна використовувати для виробництва предметів на Червоній планеті. Вчені використовували змодельований подрібнений марсіанський реголіт, щоб показати його можливості в якості матеріалу для 3D-друку.
Результат цього експерименту буде мати важливе значення для майбутніх польотів екіпажів на Марс.
Крім розв’язання логістичних проблем, виробництво на Марсі дозволить знизити витрати. Наприклад, на космічному апараті кожен кілограм корисного вантажу, що переправляється на низьку навколоземну орбіту, обходиться НАСА в $54 000.
Середня відстань між Землею і Марсом становить 225 млн км, тому доставка вантажів на Червону планету обійдеться дорожче, ніж доставка вантажів на Міжнародну космічну станцію (МКС) на низькій навколоземній орбіті.
У більшості тестів 3D-друку дослідники змішували різні кількості імітованого марсіанського реголіту з титановим сплавом. Вони також намагалися зробити матеріал для 3D-друку з чистого імітованого реголіту.
Вони нагрівали сухі інгредієнти до 2 000°С, а потім заливали розплавлений матеріал у 3D-принтер, щоб надати матеріалу різні форми та розміри. Дослідники перевірили кожен об’єкт на міцність і довговічність.
Команда виявила, що суміш, яка містить 5% реголіту, була твердішою і міцнішою, ніж титановий сплав. Чистий реголіт розтріскався при охолодженні після друку, але команда припустила, що його можна використовувати для покриття радіаційних щитів, на які тріщини не вплинуть.