Півтора десятка «підозрілих» джерел гамма-променів можуть вказувати на існування «антизірок», що складаються з антиречовини.
Антиречовина нічим не відрізняється від речовини, крім знака певних взаємодій – наприклад, заряду. Вважається, що після народження Всесвіту речовина і антиречовина з’явилися приблизно в рівних кількостях. Лише згодом невідомі процеси призвели до того, що сьогодні ми живемо у світі, що складається зі звичайних баріонів, а антиречовина не виявляється в скільки-небудь помітних кількостях. Проблема баріонів асиметрії залишається однією з головних невирішених загадок фізики.
Втім, антиречовину не тільки отримують штучно: певна частка позитронів (антиелектрона) і антипротонів виявляється в складі космічних променів. Найскладнішими об’єктами з антиречовини, які вдалося синтезувати, залишаються ядра антигелію. Їх присутність зауважив детектор AMS, який працює на борту МКС. Походження ядер антигелію в космосі залишається предметом дискусій. За однією з версій, вони можуть викидатися цілими зірками, що складаються з антиречовини.
Такі зірки відомі лише в теорії, і на ділі їх непросто відрізнити від звичайних: антиречовина випромінює точно так же, як речовина. Однак вони повинні притягувати до себе частинки з навколишнього простору. Падаючи на поверхню «антизірок», вони анігілюють і викидають додаткове випромінювання, яке цілком можливо виділити в спостереженнях далеких зірок. Нещодавно вчені провели таку роботу, використавши дані космічного гамма-телескопа Fermi. Про це вони пишуть у статті, опублікованій в журналі Physical Review D.
Симон Дюпор (Simon Dupourqu) і його колеги розглянули близько 5800 джерел гамма-випромінювання і у 14 з них виявили надлишок гамма-фотонів в тій області енергій, яка може вказувати на перебіг анігіляції антиречовини. Спираючись на ці цифри, автори оцінили можливу кількість «антизірок», які можна зареєструвати в Чумацькому Шляху.
Якщо вони існують в межах площині Галактики, де можуть притягувати порівняно великі кількості речовини, то на 400 тисяч відомих зірок припадає по одній ще невиявленої «антизірці». Якщо ж «антизірки» знаходяться вище або нижче цієї площини, їх гамма-випромінювання далеко не так помітно. Тоді, виходячи з-поміж виявлених кандидатів, таких зірок має бути набагато більше – одна з десяти.
Втім, астрономам ще належить надійно довести, що «антизірки» існують і що зареєстровані гамма-промені не з’явилися в результаті якого-небудь іншого фізичного процесу. Зокрема, автори не до кінця спростували зв’язок цих джерел з пульсарами і чорними дірами, від яких можуть виходити такі гамма-фотони.
Натхнення: naked-science.ru