Вчений CFA, центру астрофізики в Гарварді, Михайло Петаєв і його колеги змоделювали колапс ядра молекулярної хмари й утворення зірки, диска і планет. Вчені виявили, що властивості ядра впливають на максимальну температуру, і, як наслідок, на склад планет і астероїдів.
Дослідники проаналізували розподіл температур по диску в процесі еволюції й прийшли до висновку про послідовність конденсації мінералів. Ядро максимально нагрівається в кінці колапсу, через кілька сотень тисяч років в процесі еволюції. Вчені з’ясували, що, хоча склад зірки аналогічний складу ядра його молекулярної хмари, проте у зірки набагато менше важкотопних елементів (алюміній) в складі, ніж в ядрі. Але в ядрах хмар з максимально високими температурами алюміній присутній в складі.
Зірки й планети утворюються з одного і того ж матеріалу, тому їх хімічний склад повинен бути ідентичний, але склади планет також не збігаються повністю зі складами зірок. Астрономи вважають, що це відбувається в результаті утворення планет в результаті злиття вже конденсованого мінерального пилу.
Вчені також аналізують метеорити різних типів, щоб визначити їх хімічний склад. Оскільки різні мінерали в зірках і планетах конденсуються в різних умовах, у різний час і в різних місцях, це ускладнює загальне розуміння хімії планет.
Натхнення: hightech.fm