Подвійна вакцинація, яка діє одночасно проти пари імунних сигнальних молекул, захистила мишей від алергічної астми як мінімум на 11 тижнів.
Астма – найпоширеніше хронічне захворювання легенів, в тому числі серед дітей: за даними ВООЗ, нею страждають близько 250-300 мільйонів осіб у всьому світі і не менше 250 тисяч щорічно помирають. Близько 20% пацієнтів стикаються з неконтрольованим перебігом хвороби середнього та тяжкого ступеня, що виявляється стійкими симптомами, зниженням функції легенів і рецидивуючими загостреннями, попри прийом ліків. Неоднорідність фенотипів астми залишається проблемою для адекватної оцінки та лікування. Однак відомо, що запалення другого типу, яке характеризується виробленням гормоноподібних білків під назвою інтерлейкін-4 (ІЛ-4) і інтерлейкін-13 (ІЛ-13) в легенях, еозинофілією дихальних шляхів і високим рівнем антитіл IgE (імуноглобуліни Е), зустрічається приблизно у половини пацієнтів.
Французькі біологи з Інституту Пастера в Парижі створили вакцини, які працюють в парі та націлюються на кожен з цих цитокінів. Вони дозволяють організму виробляти відповідь поліклональних антитіл, комбінуючи цільову молекулу з білком-носієм, що робить її імуногенною. Раніше аналогічні вакцини використовували проти інтерферону альфа (IFNа) для лікування вовчака.
Однак автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications, не першими взялися за інтерлейкін-4 та інтерлейкін-13: декілька років тому в Євросоюзі схвалили рекомбінантні, повністю людські моноклональні антитіла під назвою дупіксент (дупілумаб) для додаткової терапії астми середнього та тяжкого ступеня тяжкості. Однак лікування передбачає дорогі ін’єкції, які доведеться робити все життя, тому вакцина з більш тривалим терміном дії була б економічно ефективнішою.
Команда Лорана Ребера спочатку вакцинувала мишей, які страждають хронічною астмою. Після процедури у гризунів спостерігали значно підвищену еластичність легенів і резистентність у порівнянні з контрольною групою тварин. Ефект зберігався навіть при використанні вакцин окремо, проте найбільшим він був саме при подвійній вакцинації.
У імунізованих мишей також виявили 21-кратне зниження рівня імунних клітин, які називаються еозинофілами, в легенях в порівнянні з гризунами, які отримували звичайний фізрозчин. Подальший аналіз показав, що рівень антитіл IgE, які грають важливу роль при алергічній астмі, теж знизився при вакцинації, як і тучні клітини (тканинні клітини мієлоїдного ряду, що містять в цитоплазмі базофільні гранули з гістаміном і гепарином), які викачують імуноглобуліни E в легені.
Результати належить підтвердити в клінічних дослідженнях на людях, проте вчені вже випробували свій метод подвійної вакцинації на гризунах, що експресують людські ІЛ-4 і ІЛ-13. Хоча мишачі і людські версії цих білків схожі лише на 50%, вплив на гладкі клітини і IgE вдалося відтворити та зберегти протягом усіх 11 тижнів експерименту у гуманізованих тварин.
Натхнення: naked-science.ru