Наука

Біологічний годинник людини працює по-різному через стрес.

Вчені показали, як стрес впливає на прискорення та уповільнення роботи внутрішнього біологічного годинника.

Фото від Latino Life

Робота організму людини регулюється різними ритмами – “годинником”, серед яких виділяють, наприклад, циркадні ритми – внутрішній ритм з періодом близько 24 годин, знайомий нам як цикл “сон-неспання”. Щоб робота такого годинника приносила користь, вони повинні бути синхронізовані із зовнішнім світом: так, циркадний ритм залежить від світлової інформації. Однак, крім 24-годинних циркадних ритмів, є інші біологічні ритми, чия робота також залежить від зовнішніх факторів.

Вчені з Єльського університету вивчали роботу одного такого біологічного годинника, який отримав назву GrimAge: з їх допомогою можна оцінити біологічний вік людини, відстежуючи хімічні зміни в ДНК, які виникають у міру того, як людина старіє. Вони запитали себе: як хронічний стрес може впливати на роботу цього годинника?

Відомо, що хронічний стрес впливає підвищення ризику серцево-судинних захворювань, формування залежностей, розладів настрою і навіть посттравматичного стресового розладу. Чи є тоді можливість, наприклад, уповільнити роботу біологічного годинника і тим самим продовжити період «хорошого» здоров’я?

Щоб знайти відповідь на ці питання, вчені запросили до участі в дослідженні 444 осіб у віці від 19 до 50 років. Кожен здавав аналіз крові для визначення як пов’язаних з віком хімічних змін, які впливають на роботу годин GrimAge, так і інших маркерів оцінки загального стану здоров’я. Учасники також заповнювали опитувальники, де шляхом самозвіту визначався їх рівень стресу і психологічної стійкості.

Результати дослідження, опубліковані в журналі Translational Psychiatry, показали, що стрес дійсно змушує «йти швидше» цей годинник. Навіть після того, як було враховано демографічні фактори та поведінкові характеристики, такі як куріння, індекс маси тіла, рівень соціально-економічного статусу, заробітку, ця залежність продовжувала підтверджуватись. Щобільше, в учасників, у яких відзначався високий рівень хронічного стресу, не лише відзначалися маркери, пов’язані з більш «старшим» біологічним віком, а й інші фізіологічні зміни, наприклад, інсулінорезистентність.

Однак, як показали вчені, цей ефект можна послабити шляхом навчання регулюванню свого емоційного стану та підвищеного самоконтролю. В учасників, у яких відзначали високі бали за цими двома параметрами, меншою мірою проявилися зміни, пов’язані з хронічним стресом.

Натхнення: naked-science.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button