Сатурн є аж ніяк не єдиною планетою в Сонячній системі, що має кільця. І нещодавно вчені з’ясували нові подробиці про 13 кілець системи Урану, зафіксувавши їх на теплових знімках крижаної планети.
Вперше астрономи змогли визначити температуру кілець і підтвердити, що головне кільце – позначається буквою іпсилон – має унікальну для Сонячної системи структуру.
Кільця Урану з намагою піддаються спостереженнями, проте вони несподівано чітко проявилися на теплових знімках планети, які вчені зробили для аналізу температурного поля атмосфери планети; особливо чітко виділялося кільце іпсилон.
Ці теплові знімки дозволили вперше визначити температуру кілець, яка склала, згідно з проведеними оцінками, лише 77 Кельвінів, що близько до температури кипіння азоту при атмосферному тиску. (Температура поверхні Урану становить лише 47 Кельвінів, тобто ще нижче.)
- Приголомшливі інтерактивні карти поверхні Марса
- Вчені виявили на Марсі сліди величезного цунамі після зіткнення з астероїдом
- Подивіться, як “Вебб” і “Хаббл” сфотографували одну і ту ж галактику
Крім того, дослідники помітили, що кільця Урана мають дуже незвичайну будову – вони складаються з великих фрагментів розміром приблизно з м’яч для гольфу, і при цьому в їх складі практично повністю відсутній пил, хоча в проміжках між кільцями було зареєстровано наявність хмаринок пилу. Така структура є унікальною для Сонячної системи: так, кільця Сатурна демонструють весь діапазон розмірів частинок, починаючи від тонкого пилу і аж до відносно великих каменів; кільця Юпітера і Нептуна складаються в основному лише з високодисперсних частинок пилу.
Тепер команда Флетчера намагається зрозуміти походження кілець Сатурна і загадковий факт відсутності в них пилу. Найбільш вірогідною на сьогодні авторам роботи представляється версія про формування кілець Урану в результаті деструкції твердих об’єктів, що рухались по орбіті навколо планети. Руйнування могло статися в результаті зіткнень або під дією приливних сил, пояснили дослідники.
Робота опублікована на сервері попередніх наукових публікацій arxiv.org.
Натхнення: earth-chronicles.ru