Вчені намагаються наблизити той день, коли зміна швидкості витрати енергії організмом стане реальністю. Дві команди дослідників змогли довести, що активація імунних клітин жирової тканини може перетворити жирову тканину, яка зберігає енергію, в тканину, яка буде її спалювати. Відкриття дає надію на розробку нових методів терапії ожиріння і діабету.
В організмі людини є два типи жирових тканин: біла жирова тканина, розташована під шкірою нижньої частини живота, стегон, сідниць, в сальнику, брижі, під очеревиною дорослих людей, і коричнева жирова тканина, розвинена у новонароджених і яка зникає у міру дорослішання. Коричневий жир також є у тварин, які впадають у сплячку, так як він добре захищає від холоду.
Читайте також: Ожиріння і діабет пов’язані з поширенням телевізорів і комп’ютерів?
Дослідники виявили, що при впливі низьких температур у лабораторних мишей спостерігається тимчасове потемніння деяких клітин білої жирової тканини. Що цікаво, подібного ефекту можна досягти і в людини: холод провокує утворення так званого бежевого жиру, який допомагає генерувати тепло і спалювати калорії.
Аджай Чавла (Ajay Chawla), фізіолог з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско вирішив з’ясувати, чи існує інший спосіб імітувати вплив низьких температур і викликати модифікацію жирових тканин.
Кілька років тому дослідницька група Чавли виявила, що низькі температури змушують працювати в білій жировій тканині макрофаги – тип імунних клітин. В ході подальших експериментів Чавла і його колеги піддали мишей дії активуючих макрофаги білків інтерлейкіну-4 (IL-4) та інтерлейкіну-13 (ІЛ-13). Пізніше, коли цих гризунів піддали впливу холоду, їх організм виробив набагато більше бежевих жирових клітин, ніж організм звичайних тварин. Це відкриття дало підстави припустити, що саме макрофаги є ключем до потемніння білого жиру.
Але чи можуть ці білки допомогти створенню бежевого жиру в організмі здорових мишей, що знаходяться в помірних умовах? Команда Чавла виявила, що так.
Тварини отримали дозу IL-4 при комфортній температурі 30 градусів Цельсія. Рівень вмісту білка, які допомагають організму виробляти тепло (це виражається в утворенні бежевого жиру) злетіли в 15 разів, а витрата енергії тварин збільшилася на 15-20%, тобто відповідало витраті, спровокованого низькими температурами.
Інша дослідницька група, очолювана біохіміком Брюсом Шпіґельманом (Bruce Spiegelman) і його аспірантом Раджешем Рав (Rajesh Rao) з Гарвардської медичної школи в Бостоні, раніше виявила, що білок PGC-1, який виробляється в м’язах також сприяє перетворенню білої жирової тканини в коричневу. Дослідники проаналізували всі гени і білки, які задіяні в цьому процесі, і побачили, що один з генів виділяється на тлі інших.
Цей ген відповідає за виробництво гормону метеорина, який з’являється у м’язах або після фізичних вправ, або після впливу низьких температур. Вчені виявили, що він також викликає потемніння білого жиру у мишей. Миші, піддані генній терапії, що підвищує виробництво метеорина, почали краще засвоювати глюкозу і трохи втратили у вазі. Це означає, що даний процес можна використовувати для антидіабетичних терапії.
Читайте також: Свобода в економіці штовхає споживачів до фастфуду і ожиріння
Метеорин також сприяє зростанню окремих видів макрофагів і кількості IL-4 в жировій тканині. Після того як мишам були введені антитіла, які нейтралізували метеорин, організм гризунів перестав реагувати на холод. Гени макрофагів, необхідні для потемніння жирів, просто перестали активізуватися.
Результати досліджень показали: фармакологічна маніпуляція витратою енергії можлива. Щоправда, як буде реагувати на подібну терапію людський організм, поки невідомо, але Шпіґельман планує продовжувати роботу в цьому напрямку.