Досліджуючи той факт, що примати споживають більше води, ніж люди, американські вчені припустили: еволюція людей частково була викликана бажанням більш ефективно використовувати спожиту кількість води.
Робота опублікована в журналі Current Biology. Наші найближчі родичі – шимпанзе, як і інші примати – відрізняються не тільки розміром мозку і способом пересування, але і тим, як вони витрачають споживану воду. При цьому еволюція водного балансу у людини вивчена погано через відсутність порівняльних вимірювань з іншими людиноподібними приматами.
Люди п’ють кожен день, а їх людиноподібні побратими, що живуть в тропічних лісах, можуть не пити тижнями, оскільки отримують необхідну кількість води через їжу. Проте можливість жити трохи далі від води могла дати нашим предкам еволюційну перевагу, оскільки їм, ймовірно, доводилося все частіше спускатися в посушливі савани.
Вченні з Центру вивчення і збереження мавп імені Лестера Е. Фішера, Державного Університету Нью-Джерсі, Департаменту антропології (США) порівняли показники водного балансу у шимпанзе (звичайних і бонобо), горил, орангутангів (всього – 72 мавпи) з п’ятьма різними популяціями людей (всього – 309 осіб), включаючи мисливців-збирачів, які живуть в посушливих африканських саванах. Для кожного учасника дослідження спочатку розрахували споживання води, в тому числі що надходить разом з їжею, а потім – її вихід з організму з потом, сечею та іншими біологічними речовинами.
В ході роботи з’ясувалося, що людина в середньому споживає близько трьох літрів води, а шимпанзе і горила, що живуть в зоопарку, – в два рази більше. Результати здивували вчених, адже у людей сильніше розвинена здатність потіти, ніж в інших приматів: у нас в 10 разів більше потових залоз, ніж у шимпанзе. Додайте до цього те, що людиноподібні мавпи зазвичай живуть досить розміреним життям, витрачаючи від 10 до 12 годин на день на відпочинок, грумінг і годування, а ще 10 годин вони сплять. Тобто рухаються ці тварини лише декілька годин в день.
Отримані дані, на думку дослідників, вказують на те, що в ході еволюції наші предки стали споживати на 30-50 відсотків менше води, ніж інші людиноподібні мавпи. Це призвело до того, що для здорового водного балансу ми тепер обходимося меншими обсягами, ніж шимпанзе або орангутанги.
З цим феноменом вчені пов’язують той факт, що в грудному молоці людини на 25 відсотків менше води щодо кілокалоріям, ніж в молоці людиноподібних приматів. А ще, як підозрюють дослідники, економія водного балансу привела до того, що у наших предків став більш опуклий ніс, ніж у мавп. Річ у тім, що такі носові ходи допомагають зберегти воду, охолоджуючи і конденсуючи водяну пару з повітря, що видихається, перетворюючи його назад в рідину всередині носа.
Натхнення: naked-science.ru