Ізраїльські вчені проаналізували склад насіння і плодів рослин із двох храмів міста, в якому жив біблійний Голіаф. Отримані результати дали змогу зрозуміти філістимські ритуальні практики.
Філістимляни населяли приморську частину Ханаану (приблизна територія від Тель-Авіва до Гази) приблизно з XII століття до нашої ери. Вони були одним із двох народів Близького Сходу (другий – хети), які володіли передовими на той момент металургійними технологіями. З них почався залізний вік у цьому регіоні.
Письмових джерел щодо філістимлян досить багато: починаючи з Біблії і закінчуючи ассирійськими та єгипетськими. За ними ми знаємо приблизний державний устрій (П’ятиграддя). І завдяки цим джерелам археологи чверть століття тому знайшли під пагорбом Телль-ес-Сафі одне з п’яти філістимських міст.
Імовірно, це Геф, місто, де жив біблійний велетень Голіаф і де переховувався від Саула майбутній другий іудейський цар Давид. Археологи знайшли в Гефі два храмові комплекси і значну кількість кераміки. Остання схожа на зразки кераміки крито-мікенської культури.
Дослідники з Університету імені Бар-Ілана (Ізраїль) вивчили колекцію залишків рослин, зібраних в обох храмах міста. Результати представлені в роботі, опублікованій у журналі Scientific Reports.
З попередніх археологічних знахідок зрозуміло, що філістимська культура поєднувала в собі елементи егейської, єгипетської, ханаанської та інших. Хоча біблійні зображення представляють політеїстичну філістимську культуру, яка поклонялася богам і богиням, деталі і точні особистості їхніх божеств залишаються значною мірою невідомими.
Незважаючи на інтенсивні дослідження філістимської культури, відносно мало відомо про їхні культові практики, включно з використанням рослин у ритуальних контекстах і роллю храмів у зберіганні врожаю та громадських бенкетах. Наприклад, у храмі в Телль-Касилі (середина VII століття до нашої ери) знаходили сліди бобових, але разом з ними були присутні залишки лаврового листа і коріандру. Таке поєднання більше схоже на сліди бенкету, ніж на сакральну практику.
- Предки людини наділи шуби 300 тисяч років тому
- В центрі Індійського океану знайдений океан льодовикового періоду
- Корональний викид зі “шлейфу темної плазми” викличе сильну бурю
Автори роботи виявили, що у двох храмах Гефа у великій кількості збереглися залишки кількох середземноморських рослин. Це вітекс священний (Vitex agnus-castus), хризантема увінчана (Glebionis coronaria) і срібляста скабіоза (Lomelosia argentea).
Такі ж рослини вчені традиційно пов’язують із ритуалами на честь ранньогрецьких божеств: Гери, Артеміди, Деметри та Асклепія. Але досі цей зв’язок спирався лише на міфологію, археологічних знахідок у грецьких храмах не було.
Також дослідники знайшли у вівтарних зонах храмів обвуглене насіння пажитниці п’янкої (Lolium temulentum). Це та сама пажитниця, що згадується в Біблії, – бур’ян, що зустрічається на пшеничних полях.
Пажитниця п’янка – природне джерело ріжків, що містять алкалоїд типу ЛСД. Автори звертають увагу на те, що зерна пажитниці могли бути зібрані разом із зернами пшениці. Але в храмах вони знаходилися окремо. Це означає, що галюциногенний ефект рослини був добре відомий філістимлянам. Використання пажитниці п’янкої в культових контекстах як психоактивного засобу згадується у зв’язку з грецькими Елевсинськими містеріями та культом землеробства.
Окремо варто відзначити, що раніше в цих же храмах вчені виявили велику кількість ткацьких верстатів. Автори вважають, що це ще одна паралель з егейськими практиками. Різні атрибути ткачів часто зустрічаються в культових місцях, присвячених богині Гері.
Дослідники припускають, що ранньоелладська і крито-мікенська культури справили на філістимлян набагато сильніший вплив, ніж вважали раніше. Водночас зазначимо, що, крім ткацьких верстатів, в одному з храмів Гефа археологи знайшли майданчик, на якому за часів філістимлян було розгорнуто металургійне виробництво.
Давньогрецькі сакральні практики жодного виробництва металу в храмах не передбачають. Можливо, храми у філістимлян були не тільки культовим, а й громадським і виробничим місцем.