У 2007 році археологи виявили гробницю високопосадовця Бінь Гао, яка датується VI століттям. Розкопки проводилися в міському окрузі Сяньян, провінція Шеньсі. Поховання містило не лише цінні похоронні підношення, але й останки чиновника, які збереглися у дерев’яній труні. Напис на надгробку вказував на те, що останки належать Бінь Гао, який жив близько 503-572 років нашої ери.
Вень Шаоцін з Фуданьського університету разом із колегами провів генетичний аналіз останків, результати якого були опубліковані в Journal of Genetics and Genomics. Вчені секвенували ДНК Бінь Гао, отримавши геном із середньою глибиною покриття 0,7 разів, що було достатньо для дослідження.
Мітохондріальні та Y-хромосомні гаплотипи показали, що по материнській лінії Бінь Гао належав до гаплогрупи Z4, яка переважає на півдні Китаю та в Південно-Східній Азії. Водночас, по батьківській лінії він належав до гаплогрупи O1a1a2b-F244, що поширена серед носіїв австронезійських мов на півдні Східної Азії.
Метод головних компонентів показав, що геном Бінь Гао належить до кластеру сучасних північних ханьців, носіїв тибето-бірманських мов та стародавніх мешканців басейну Середнього та Верхнього Хуанхе. Дослідники виявили, що його геном можна змоделювати, використовуючи лише одну компоненту — стародавню популяцію басейну річки Хуанхе.
Аналіз не виявив домішок від кочових популяцій, жителів Північно-Східної Азії чи інших генетично відмінних груп. Отримані дані також суперечать гіпотезі про походження роду Бінь Гао з держави Когуре, оскільки геном не показав характерних для цієї популяції ознак.
Таким чином, палеогенетичне дослідження підтверджує, що Бінь Гао походив із популяції землеробів, які в пізньому неоліті проживали в басейні річки Хуанхе. Це дослідження відкриває нові можливості для розуміння генетичної історії населення Китаю та походження його древніх високопосадовців.