Вільно плаваючі планети-гіганти можуть формувати власні планетні системи — навіть без зірок, навколо яких обертатися.
Нове дослідження Університету Сент-Ендрюса, проведене спільно з міжнародними партнерами, показує: ізольовані об’єкти масою, схожою на Юпітер, можуть мати власні пилові диски — колиски майбутніх планет. Спостереження з космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вперше зафіксували інфрачервоне випромінювання силікатного пилу, яке вказує на процес росту й кристалізації — початок формування кам’янистих тіл.
«Ми виявили ознаки того, що навіть самотні об’єкти з масою планети можуть бути місцем зародження мініатюрних планетарних систем», — каже доктор Алекс Шольц, керівник проєкту. Йдеться про структури, в 100 разів менші за Сонячну систему, які можуть утворювати супутники або планети без участі зорі.
Серед восьми досліджених об’єктів шість демонстрували надлишок інфрачервоного випромінювання, що свідчить про наявність теплого диску пилу навколо них. Це перше таке виявлення серед вільно плаваючих тіл планетарної маси. «Ці об’єкти — надто малі для термоядерного горіння, але мають структури, подібні до протопланетних дисків навколо зір», — пояснює Белінда Даміан, провідна авторка дослідження.
Відкриття розширює уявлення про те, де і як можуть виникати планети. Воно показує, що формування планет не обмежене зоряними системами, а може відбуватися навіть у холодному й темному космосі — на самоті.