Новий аналіз показав, що жителі міст Великої Британії віком понад 40 років мають нижчий рівень благополуччя порівняно з тими, хто живе в сільських районах.
Дослідження, проведене Центром міського психічного здоров’я Амстердамського університету, кидає виклик загальноприйнятій думці про переваги міського життя. З використанням даних 156 000 осіб із британського Біобанку, дослідження виявило, що мешканці густонаселених районів мають гірші показники за всіма вимірюваними параметрами, включаючи самотність, задоволеність соціальним і матеріальним становищем, загальний рівень щастя та відчуття сенсу життя.
Це дослідження виявило “парадокс привабливості міста”. Незважаючи на вищі доходи, мешканці міст не мають жодних психологічних переваг і демонструють гірші показники благополуччя. Дослідження також виявило зростання нерівності в плані задоволеності доходом та фінансовим становищем, особливо поблизу центрів міст.
Завдяки новій методиці оцінки дослідження визначило оптимальні відстані від міст, які забезпечують найвищі рівні психологічної задоволеності. Виявилося, що найбільш задоволені життям люди живуть у передмістях, тобто за межами міста, але поруч із ним.
Автори у своїй роботі, опублікованій у липні 2024 року в Science Advances підкреслюють, що причинно-наслідковий зв’язок може бути зворотним: можливо, вже щасливі люди переїжджають до передмість, а не саме місце проживання підвищує їхнє благополуччя.
Результати дослідження показують, що, хоча міста пропонують економічні можливості, вони не завжди забезпечують психологічне благополуччя. Це відкриває нові перспективи для дослідження факторів, які можуть покращити якість життя у великих містах.