Кожен рибалка в Північній Америці мріє зловити гігантську щуку, але мало кому це вдається. І вчені з’ясували: вся справа в розмірі і характері тварини. Дослідження опубліковано в журналі North American Journal of Fisheries Management.
Щука-маскінонг – заповітний приз для будь-якого рибалки / © midwestoutdoors.com
Щука-маскінонг поширена по всьому північному сході Північної Америки: ця велика риба досягає 30 кілограмів ваги і мало не двох метрів в довжину, тому серед рибалок вважається завидною здобиччю. Однак зловити маскінонга непросто, через що вона заробила прізвисько «риба десяти тисяч закидів».
Тепер дослідники з Іллінойського університету (США) вирішили «заглянути в голову» щукам, щоб зрозуміти, які риси поведінки корелюють з імовірність їх упіймання. Вчені оцінили активність, агресивність, сміливість і дослідницький інтерес у 68 молодих маскінонгів, провівши тести в лабораторних акваріумах. Потім молодих щук випустили у відкритий ставок, і більше місяця вчені щодня рибалили в ньому.
Виявилося, маскінонг дійсно невловимий: за 35 днів вчені використовували всілякі хитрощі, комбінуючи час риболовлі, стиль закидання і вид приманки, але зловили тільки сім риб. Цікаво, що маскінонги, мабуть, вчилися на гіркому досвіді родичів і після перших кількох днів взагалі перестали йти на гачок.
- Літо-2014 може стати найспекотнішим в історії
- Земля побила рекорд: найкоротша доба в історії спостережень
- Працівницю звільнили за відключення додатку, що фіксував її місцезнаходження
Усі захоплені маскінонги були великими особинами, які виявляли менший дослідницький інтерес та агресивність у лабораторії порівняно з іншими рибами. Вчені припускають, що тут є зв’язок з їх поведінкою: користуючись своїми габаритами, маскінонги зайняли кращі місця для засідки, змусивши інших щук шукати відповідні притулку і не звертати увагу на приманку рибалок (адже ці риби полюють тільки із засідки).
Маскінонг – засідковий хижак, більшу частину часу проводить в нерухомості / © wikipedia.org
Нові результати важливі для збереження генетичного різноманіття маскінонгів: оскільки риси поведінки успадковуються від батьків, а деякі визначають ймовірність потрапляння на гачок, надмірний вилов великих маскінонгів може призвести до того, що в майбутньому ці щуки стануть ще рідше хапати приманку. Один зі способів вирішення проблеми – випуск риби після упіймання і отримання трофейних фотографій.