«Сейсмічні хвилі» кілець Сатурна показали, що його ядро насичене летючими сполуками та дуже велике, займаючи більше половини всієї гігантської планети.
Вважається, що ядро Сатурна складено з твердих сполук – в основному силікатів і льоду – загальною масою до 22 мас Землі. Однак уважні спостереження за поведінкою кілець гігантської планети показали, що її ядро просякнуте газами, які роблять його виключно великим і набагато важчим. Про це повідомляється в новій статті, представленій у відкритій онлайн-бібліотеці препринтів arXiv.org.
Крістофер Манковіч (Christopher Mankovich) і Джим Фуллер (Jim Fuller) з Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) використовували дані про гравітаційне поле Сатурна, які були зібрані космічним зондом Cassini, а також результати спостережень за динамікою кілець планети. Під впливом неоднорідностей її тяжіння вони злегка деформуються, по ним пробігають «сейсмічні» хвилі, що особливо помітно на кільці С – самому внутрішньому із великих.
Аналіз показав, що ядро Сатурна містить 17 земних мас льоду і силікатів, однак, завдяки насиченості воднем і гелієм, його загальна маса досягає 55 земних. Це більш ніж половина всієї маси планети (95 земних), і ядро тягнеться на 60 відсотків її радіусу. Чим ближче до центру, тим водню і гелію менше, проте їх зміст знижується плавно, і ці сполуки присутні навіть в найглибших надрах ядра. Така структура змушує по-новому поглянути і на загальноприйняту модель утворення Сатурна.
Згідно з нинішніми уявленнями, все почалося з формування силікатно-крижаного ядра, яке з часом притягнуло газові оболонки і поступово ущільнювалося, поповнюючись металами та іншими важкими з’єднаннями. Але, судячи з нових даних, вже з моменту утворення, близько 4,6 мільярда років тому, ядро Сатурна було багате летючими газами, і з часом їх зміст тільки зростала.
Натхнення: naked-science.ru