Вчені з американського космічного агентства НАСА створили першу програму, яка передбачає можливі райони затоплення в результаті танення льодовикового щита в глобальних масштабах і прогнозує, яким містам загрожує найбільша небезпека.
Програма враховує такі фактори, як швидкість обертання Землі навколо своєї осі і гравітаційні впливи при аналізі даних про можливі райони затоплення.“Цей віртуальний інструмент дає для кожного великого міста картину того, як буде впливати на нього танення льодовиків і полярного льодового покриву”, – пишуть автори програми в журналі Science Advances.
Вона була розроблена вченими з Лабораторії реактивного руху НАСА в Каліфорнії.
“Різні міста і країни намагаються оцінити масштаби можливого затоплення з тим, щоб розробити плани розвитку на майбутні 100 років і більше, і вони хочуть мати можливість оцінки ризиків, подібно до того, як це роблять страхові компанії”, – говорить керівник проекту доктор Ерік Айвінс.
Новий віртуальний інструмент допомагає їм зрозуміти, які саме льодовики і крижані покриви є для них найбільш небезпечні.
Наприклад, у випадку Лондона підйом рівня моря залежить в основному від змін площі льодовиків в північно-західних районах Гренландії.
А для Нью-Йорка критичним виявляється стан всього крижаного покриву Гренландії в північних і східних районах.
Як зазначає інший автор програми доктор Ерік Ларур, програма аналізує дані, що відносяться до трьох найважливіших процесів, які визначають зміни в рівні моря по всьому світу.
Першим з них є гравітаційні впливи.
“Ці льодові поля і льодовики являють собою величезну масу, яка впливає на весь океан, притягаючи до себе воду – говорить учений. – Коли ця маса льоду скорочується, гравітаційний вплив зменшується, і океан починає відступати”.
Крім того, тиск льоду на поверхню суші в льодовикових областях призводить до зниження рівня суші, а коли маса льоду скорочується, суша починає підніматися.
- Прогноз землетрусів все ще не підвладний людині
- Сучасна цивілізація може занепасти під впливом мегапосухи
Планета як дзига
Третім фактором є коливання осі, навколо якої обертається наша планета.
“Можна уявити Землю у вигляді дзиги, яка обертається навколо власної осі, – зауважує доктор Ларур. – Ця вісь, як і у будь дзиги, злегка коливається, і масштаби цих коливань залежать від розподілу мас речовини на поверхні планети”.
Такі коливання, в свою чергу, впливають на перерозподіл водних мас на планеті.
Створивши модель впливу всіх цих факторів, дослідники змогли розробити віртуальну карту, яка передбачає масштаби затоплення для конкретних районів Землі.
“Тепер ми в стані обчислювати для кожного міста точну залежність підйому рівня моря від стану будь-якого льодовика або крижаного покриву в світі, – говорить доктор Ларур. – Це дозволяє владі конкретного міста відстежувати стан тих льодів, від яких у першу чергу залежить підйом води в даному районі”.
За словами іншого учасника групи вчених, доктора Сурендри Адікара, новий віртуальний інструмент вперше дає можливість отримати візуальне уявлення про вплив найскладніших глобальних процесів на те, як буде змінюватися їх життя і навколишнє середовище протягом тривалого часу.