Міжнародна група вчених дійшла висновку, що саме на шкірі цих милих створінь з’явився золотистий стафілокок, перед яким, як відомо, безсилі багато антибіотиків. Виявляється, небезпечні штами цієї бактерії, ймовірно, виникли не внаслідок масового застосування пеніциліну, а з’явилися під час тривалої еволюційної боротьби між мікробами та грибками, що живуть на шкірі європейських їжаків. Це сталося задовго до відкриття пеніциліну.
Кілька років тому Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила тривогу через посилення стійкості бактеріальних інфекцій до антибіотиків. У ситуації, що склалася, ВООЗ звинуватила масове використання антибіотиків, через які бактерії виробили до них імунітет.
Проте вчені з Інституту сироватки Statens (Данія), Кембриджського університету, Королівського ботанічного саду (Великобританія), Університету ветеринарної медицини, Інституту гігієни, мікробіології та тропічної медицини (Австрія), Вільного університету Брюсселя (Бельгія), Чеського університету природничих наук (Чехія) і дійшли висновку, що стійкість деяких бактерій до антибіотиків могла з’явитися не в результаті масового застосування пеніциліну, метициліну та інших антибіотиків, але виникла набагато раніше, ніж людство дізналося про ці ліки. Свої висновки фахівці представили у журналі Nature.
Біологи вирішили з’ясувати, як бактерії отримали так званий набір генів mecC – той, що захищає їх від дії популярних антибіотиків. Тому вони вивчили невеликі відмінності у структурі цієї ділянки ДНК і дізналися, які їх характерні для різних штамів стафілокока. Автори роботи також зробили спробу виявити цю ділянку в інших геномах мікроорганізмів. Підсумок виявився більш ніж дивним: з’ясувалося, що цей набір генів з’явився не в другій половині минулого століття, а близько 200 років тому.
І вперше він виник зовсім не у людей і худоби, але у диких тварин, а саме – їжаків, що мешкають у Європі. На шкірі близько 60 відсотків з них жили бактерії, які мають «антибіотикорезистентний» набір генів, та штами стафілококу, які сильно нагадують сучасних винуватців лікарняних інфекцій.
Дослідники припустили, що mecC виник у процесі боротьби між шкірними грибками (які намагалися позбутися бактерій за допомогою виділення антибіотиків) їжаків та стафілококом. Від європейських їжаків бактерії почали поширюватися серед худоби, а потім перейшли і до людей. На думку вчених, це ще раз підкреслює, що дикі тварини є резервуарами багатьох потенційно небезпечних інфекцій, тому необхідно подальше вивчення їх патогенів.
Натхнення: naked-science.ru