Французькі вчені з Університету Сорбонна підтвердили ефективність методу Сальвадора Далі. Відомий художник вважав за краще спати по шість годин на день, роздрібнивши цей час на інтервали: чотири години вночі і шість разів по 20 хвилин (разом дві години) протягом дня. Такий режим допомагав йому знайти незвичайні ідеї для своїх картин. І тепер дослідники підтвердили, що техніка дійсно працює.
Коли людина починає засинати, перш ніж зануритися в глибокий сон, вона виявляється в особливому стані гіпнагогії, яке являє собою момент знаходження як би між сном і дійсністю. Цей час також називають фазою N1 або, якщо зовсім просто, дрімотою. Триває ця фаза близько 10 хвилин, і в цей час той, хто засинає може бачити напівсонні мріяння, абсурдні або галюциногенні думки і іноді гіпнагогічні образи (подібні снам галюцинації). Саме цей момент найбільше цінував відомий іспанський художник Сальвадор Далі. Він вважав, що якщо прокинутися через 20 хвилин, тобто, до того, як організм перейде на іншу фазу сну, то це породить нові нетривіальні творчі ідеї.
До речі, цією ж методикою користувався і винахідник Томас Едісон. Стикаючись під час роботи з труднощами, він вирушав недовго спати і при цьому брав з собою дві металеві кульки, які тримав у кожній руці. Коли Едісон починав міцно засинати, м’язи кистей розслаблялися, кульки падали на підлогу і шумом будили його.
Дослідники з Університету Сорбонна (Франція) вирішили перевірити, наскільки ефективною була техніка Далі і Едісона. Для цього був проведений експеримент: 103 добровольцям дали складну математичну задачу, над якою вони працювали якийсь час. Після цього їм запропонували подрімати протягом 20 хвилин в напівсидячому положенні. Слідуючи техніці Едісона, випробовувані тримали в руках пляшки, які повинні були розбудити їх після падіння на підлогу. Одночасно з цим дослідники підключили до їх шкірі голови електроди, щоб проконтролювати, чи дійсно учасники експерименту сплять.
У підсумку виявилося, що 24 людини хоча б протягом 30 секунд перебували у фазі N1, ще 14 добровольців занурилися в більш глибоку фазу, а інші взагалі не змогли заснути. Коли всі прокинулися, випробовуваних попросили повернутися до математичної задачі. І за виділений на другий етап час 83% тих людей, хто зміг зануритися в фазу N1, виявили легкий спосіб вирішення. З тих, хто зовсім не спав або заснув занадто глибоко, таких же результатів домоглися тільки 31% і 14% відповідно.
Дослідники переконані, що короткі проміжки сну дійсно можуть підвищити нашу ефективність в тій чи іншій діяльності.