Головна / Людина / IQ знижується людства

IQ знижується людства

Нас у світі стає все більше. Ми пов’язані інтернетом, який є навіть у найвіддаленіших селах. Нам все про все відомо,  а все ж таки ми продовжуємо глупіти. Як таке можливо?

Згідно з емпіричним дослідженням експертів з університету Відня, європейці «дурнішають», як і весь інший світ. Адже в минулому середній рівень інтелекту неухильно зростав. З 1909 по 2013 роки коефіцієнт інтелекту (IQ) виріс по всьому світу на 30 пунктів. Це так званий ефект Флінна, який стосується підвищення інтелекту населення і, якщо говорити просто, свідчить, що в середньому показники IQ у суспільстві підвищуються на три пункти за десять років.

Причин цього зростання — відразу кілька. Наприклад, більш здорове і повноцінне харчування, краще медичне обслуговування і ментальне стимулювання. Ми все більше і довше вчимося. Причина може критися в генетиці, але роль можуть грати та методологічні зміни в тестуванні на IQ.

Якщо порівнювати з початком ХХ століття, сьогодні людство значно розумніші. Ефект Флінна діяв як мінімум до середини 80-х років. Саме тоді в Європі в цій сфері почалася криза. Останні спостереження свідчать, що з того моменту підвищення інтелекту сповільнилося або стагнує. Наголошується навіть протилежна тенденція. Сьогодні вона помітна по всьому світу: IQ людства знижується.

«Ми розумніші в тому, що стосується необхідних нам здібностей. Але при цьому наш інтелект слабкіший в сфері тих здібностей, які для нас другорядні», — уточнює фахівець з вивчення інтелекту з університету Відня Якоб Пітшніг.

Загальні знання, як і граматичні та риторичні здібності, математична грамотність і просторове мислення — особливі форми інтелекту. Якщо в 1909-2013 роках зростання в області логіки досягало 37 пунктів, то в сфері конкретних знань — вже всього 22 пункту, а в Європі — трохи менше 18.

З цього випливає, що люди краще і швидше розпізнають у тестах абстрактні зразки, проявляють добру просторову орієнтацію і успішно роблять вибір, але в інших областях справи йдуть не так добре.

Пітшніг пояснює це тим, що сто років тому різні людські здібності були потрібні в цілому однаково, а сучасність вимагає високої спеціалізації в окремих сегментах. Іншими словами, якщо раніше ми вміли все потроху, то сьогодні від нас вимагається, щоб ми відмінно володіли чимось одним.

Людина вміє пристосовуватися

Результати віденського порівняльного дослідження говорять про те, що свої розумові здібності ми пристосовуємо до нашого оточення. Для останніх десятиліть характерна, насамперед, комп’ютеризація і розповсюдження цифрових технологій. Якщо ще кілька десятків років тому в космос літали з секундоміром в руках, то сьогодні у нас є автомобілі, які їздять (майже) самі. У тестах люди показали невисокі результати в таких областях, як словниковий запас, математичні здібності і загальний кругозір, але все це речі, з якими звичайний смартфон впорається краще, ніж людина. І техніка в цьому відношенні буде тільки вдосконалюватися.

Спад загальносвітового IQ, згідно з деякими теоріями, також пояснюється генетичними причинами, оскільки розумні люди концентруються в основному на кар’єрі, а дітей заводять менш інтелектуальні. Іноді спад інтелекту списують навіть на міграційну хвилю і її наслідки. Але дослідження цього не підтверджують просто тому, що мігранти не беруть участь у відповідних дослідженнях. Це зрозуміло: якщо хтось біжить в чужу країну (через будь-які причини), мабуть, навряд чи в новій країні він одразу піде перевіряти свій IQ.

У ряді досліджень зниження розумових здібностей зв’язується з глобальним потеплінням: спека разом з браком сну і рідини, що доведено, обмежують мозкову діяльність. Однак, за словами Пітшніга, всі ці фактори впливають скоріше на миттєві результати тестів і не мають відношення до довгострокових тенденцій, пов’язаних з антиефектом Флінна.

Люди менше читають і більше витріщаються в дисплеї

Як вже було сказано, найчастіше зміни в інтелектуальному рівні людства пов’язують з технікою і поширенням цифрових технологій. Коротко кажучи, ми все менше читаємо і все більше часу проводимо онлайн.

Одні стверджують, що комп’ютери та смартфони роблять нас розумнішими, тому що допомагають нашому логічному мисленню. Інші ж, навпаки, бачать в них причину того, що ми стаємо дурнішими, адже завдяки їм нам не доводиться довго думати і не потрібно майже нічого запам’ятовувати. Це може означати, що, втрачаючи одні здібності, ми все-таки набуваємо інші.

На думку професора Рейнолда Поппа з віденського приватного університету ім. Зиґмунда Фрейда, з цієї точки зору ми не спостерігаємо зниження інтелекту, а радше зміну інтелектуального профілю. У зв’язку зі зниженням IQ ми зобов’язані задатися питанням, наскільки традиційні способи вимірювання IQ ще інформативні?

Вміння рахувати в умі і володіння граматикою сьогодні — вже не ті здібності, які обов’язково ведуть до успіху: достатньо оглянутися по сторонах. Чудово наш пан прем’єр і успішний підприємець володіє мовою, або він не володіє красномовством? Сьогодні у успішних людей є цілі відділи радників, які займаються риторичними фігурами і підрахунками. А цінується сьогодні, насамперед, креативність, як підтверджують приклади таких людей, як Марк Цукерберг.

Правда в тому, що протягом усієї своєї історії люди, створюючи і застосовуючи техніку, значно покращили власні здібності. Тому в якомусь сенсі закономірно, що зберігання інформації і знань, як і обчислювальні операції, ми можемо спокійно залишити машинам, які вміють це краще, ніж ми. Самі ж ми можемо зосередитися на тому, що навіть найкращий комп’ютер (поки що, а може, й ніколи) не зуміє: на розумінні, плануванні і креативному формуванні комплексних контекстів, а також на раціональному аналізі, соціальної емпатії і цінності, заснованої на етиці. Це, безсумнівно, змінить і наш інтелект. До кращого або до гіршого — покаже час.