Наука

Історики встановили, що Ахеменіди платили робітникам сріблом, а не тримали в неволі

Іранські вчені розшифрували тексти з глиняних табличок часів правління Дарія I.

Палац Дарія I в Персеполісі / wikipedia.org

Археолог Сохелі Дельшад (Soheli Delshad) вивчив 33 глиняні таблички, більшу частину яких виявили свого часу в царській скарбниці Персеполіса — центрі перської імперії Ахеменідів.

На табличках, які розшифрував Дельшад, виявилися свого роду «зарплатні відомості». Там міститься інформація про те, яким робочим виплачена заробітна плата і в якому розмірі. Також зазначено, що платили сріблом, узятим з царської скарбниці. Це перше документальне свідчення такого роду — і дуже важливе.

Ми не знаємо точно, яким було становище рабів у величезній імперії Ахеменідів. Одне можна сказати точно: рабство існувало, і в різних частинах імперії ставлення до рабів сильно відрізнявся. Рабство, безумовно, було в Єгипті, Мідії та Вавилоні до виникнення імперії Ахеменідів. При цьому є письмові свідчення, що слово, яким в імперії називали раба, Дарій I використовував для іменування своїх генералів і сатрапів (глав провінцій). Грецькі автори стверджували, що в переносному сенсі весь перський народ — раби царя. Інші терміни, що застосовуються для опису рабів в імперії, в деяких контекстах можуть означати й найманих працівників.

Глиняна табличка, знайдена в Персеполісі /©ilna.news

Тим часом зрозуміти фактичний стан з рабами в перської імперії важливо: якщо все згадуються як «раби» справді були невільниками, то їх частка досить велика і вони могли складати основну частину населення. Якщо ж згадуються джерелами «раби» – просто форма церемоніального приниження перед главою імперії, то основна частина населення імперії — вільні люди. Від того, яка з цих точок зору вірна, залежить загальне розуміння історії Близького Сходу в давнину.

Через згадану вище мовну плутанину ряд істориків стверджували, що всі робітники, зайняті на державних підрядах (в той період це, як правило, будівництво), були рабами. Але невільникам не платять сріблом, і вони не потрапляють в «бухгалтерські записи». 136 осіб, які отримали, згідно із табличками, зарплату сріблом, були каменярами та штукатурами.

Таблички знайшли в 1930-х чиказькі археологи під час розкопок в Персеполісі, церемоніальної столиці Перської імперії. Довгий час перські артефакти перебували в Чиказькому університеті. У лютому 2018 року Верховний суд США виніс рішення про передачу знахідок Ірану, що і зробили у 2019-му.

Таблички містять різну інформацію: за словами вчених, вони розкривають економічну, соціальну і релігійну історію імперії Ахеменідів (550-330 роки до нашої ери), а також всього Близькосхідного регіону в п’ятому столітті до нашої ери. Останнє не дивно: саме імперія Ахеменідів була найбільшою державою на Близькому Сході в той період.

Написи виконані еламською мовою — це мертвий нині мова, на якому говорили еламити в древній країні Елам, що включала регіон від Месопотамської рівнини до Іранського нагір’я. Еламску мову вважають мовою-ізолятів, тобто вона ніяк не пов’язана з іншими мовами Землі — що, звичайно, ускладнює розшифровку записів. Приблизно на початку першого тисячоліття до нашої ери носії іранських мов почали тіснити еламітів. Але навіть після завоювання Еламу імперією Ахеменідів (VI століття до нашої ери) мова залишалася у вживанні ще мінімум два століття. Як видно зі знахідок, еламську використовували для канцелярських записів навіть держслужбовці при Дарії I.

На камені викарбувані записи відразу трьома мовами: давньоперсидською, еламською і вавілонською. Зроблено це для того, щоб прочитати напис могли носії різних мов / © wikipedia.org

Дарій I, також відомий як Дарій Великий, був третім перським царем імперії Ахеменідів. Його правління тривало з 522 по 486 рік до нашої ери. За цей час Перська імперія досягла свого піку. Дарій вів військові кампанії в Європі, Греції й навіть в долині Інду, завойовуючи землі й розширюючи свою державу. Наприклад, Геродот згадує, що Індія (точніше, Північний Пенджаб) була двадцятою сатрапією імперії.

Але Дарій відомий не тільки успішними військовими кампаніями: він удосконалив правову та економічну системи, реалізував великі будівельні проєкти по всій Перської імперії. Його основною резиденцією історики вважають Персеполіс, також відомий як Тахт-е-Джамшид. Він розташований в 60 кілометрах на північний схід від міста Шираз в провінції Фарс і належать до числа археологічних пам’яток, які не мають аналогів. Місто спалив Олександр Македонський в 330 році до нашої ери. Зараз руїни Персеполіса — величезний палацовий комплекс площею 135 тисяч квадратних метрів.

Натхнення: naked-science.ru

Back to top button