Всесвіт

Хаббл виявив красиву вмираючу зірку

Вогняний вихор? Відьмин котел? Гігантська павутина? Ні, просто червоний гігант CW Leonis, сфотографований Хабблом.

Оранжево-червоні “павутинки”, що виходять із зірки — це пилові хмари вуглецю, що огортають вмираючу зірку. Вони утворилися з зовнішніх шарів CW Leonis, викинутих у космос. Це майбутня сировина для формування нових зірок і планет — такий своєрідний колообіг життя. Втім, всі відомі види життя на Землі є вуглецевими — втім, вся органічна хімія навколо нас побудована навколо атома вуглецю.

CW Leonis, розташована на відстані 400 світлових років від Землі, є найближчою до нас вуглецевою зіркою. Це дозволяє астрономам зрозуміти взаємодію між зіркою та навколишньою турбулентною оболонкою. Її внутрішня структура зовсім не так проста — вона складається з оболонок і дуг і може бути сформована магнітним полем зірки.

Найцікавіші яскраві промені світла, що виходять від CW Leonis. Річ у тому, що вони змінювали свою яскравість протягом 15 років спостереження. Для зірок це надмалий проміжок часу, секунда в їх дуже довгою за людськими мірками життя. Астрономи припускають, що діри в пиловому покриві цієї зірки могли пропускати промені зоряного світла і висвітлювати простір подібно прожекторам, що світять в хмарне небо. Однак точна причина різких змін в яскравості зірки поки не знайдена.

За яких обставин зірка почне світити? Це трапиться тоді, коли зовнішній тиск від термоядерної реакції в ядрі врівноважить гравітаційні сили. Коли в Зірці закінчиться водневе паливо, зірка починає руйнуватися під дією гравітації. Коли ядро стискається, оболонка плазми навколо ядра нагрівається до температур плавлення водню — це дає зірці друге життя. Зірка знову запалюється і виділеного тепла достатньо для того, щоб зовнішні шари зірки різко розширилися і перетворили її в роздутого червоного гіганта.

Але температура поверхні CW Leonis відносно низька — всього 1500 к. тому зірка має оранжево-червонуватий колір. Однак від зірки виходять промені світла в невидимому оку середньому інфрачервоному діапазоні хвиль. На зображенні його все ж можна побачити — невидима частина спектра намальована на зображенні зеленим кольором.

Натхнення: www.popmech.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button