Дощові черв’яки, як правило, вважаються чи не найкориснішими істотами для всіх мешканців біоценозу, в якому присутні кільчасті. Але з останнього льодовикового періоду в Північній Америці не було земляних черв’яків, і місцева екосистема прекрасно розвивалася без них. Але в процесі освоєння Північної Америки, європейці привезли з собою “грунтових іммігрантів”. Які теж почали завойовувати незвіданий досі для них фронтир і, як з’ясувалося, завдавати серйозної шкоди біорізноманіттю.
Механізми цього процесу поки не до кінця зрозумілі, оскільки зменшується кількість не тільки тих тварин, з якими черв’яки конкурують за їжу. В ході підготовки своєї роботи німецькі вчені виявили, що на досліджуваних ділянках канадського лісу «іммігранти» призвели до наступних ефектів: загальна кількість особин членистоногих знизилася на 61%; зникло 18% видів; сумарна біомаса артропод скоротилася на 27%.
Стаття з описом дослідження і докладними висновками опублікована в журналі Biology Letters Лондонського королівського товариства. Її підготували співробітники Німецького центру комплексного вивчення біорізноманіття (iDiv), а також університетів Калгарі, Геттінгенського і Лейпцизького. Вони проаналізували кількість, масу і видове різноманіття членистоногих на 60 ділянках в листяному лісі на березі озера Бар’єр в канадській провінції Альберта.
Місця забору зразків визначалися наступним чином. Вчені спочатку вибрали найбільш чутливі до присутності дощових черв’яків біоценози. Потім уточнили поточну присутність цих інвазивних первинноротих в них і розділили досліджувані ділянки на три групи. Вийшло по 20 місць забору матеріалу — з низьким, середнім і високим «вмістом» черв’яків в грунті.
Всього зібрали, відсортували, ідентифікували і класифікували за роллю в харчовому ланцюжку 13 037 безхребетних. З них 230 равликів, решта – членистоногі, серед яких напівжорсткокрилі, двокрилі, перетинчастокрилі і пухиреногі комахи, а також павуки. Мешканців поверхні відловлювали спеціально переобладнаним пилососом, тих, що ховалися в землі — вручну або виганяючи з неї спеціальним складом з гірчицею.
Після всіх підрахунків дослідники порівняли біорізноманіття в різних місцях відбору проб. І були сильно здивовані впливом дощових черв’яків на поверхневу екосистему. Причому інших факторів, які зменшували б кількість і “асортимент” комах виявити не вдалося. Що цікаво, на тлі загального зниження біорізноманіття, в місцях, де черв’яків багато, додалося і хижих членистоногих — в основному, павуків. Пояснити цей феномен поки також не вдається, павуки хробаками не харчуються (за вкрай рідкісними винятками).
Розповідаючи журналістам про результати своєї роботи, провідний автор дослідження Мальті Йохум (Malte Jochum) зазначив, що був буквально в священному жаху від свого відкриття. Також він визнає, що стаття лише відкриває завісу над раніше майже непомітною темою. Біологам і екологам тепер належить глибше і ширше вивчити питання впливу черв’яків на різноманітність поверхневих мешканців. Критики дослідження Йохума і його колег вказують на обмеженість вибірки (всього одна локація і 60 місць забору зразків), але визнають недостатню освітленість теми.