В Австралії серія лісових пожеж і тропічних штормів стала прикладом того, як кліматична нестабільність формує нову реальність екстремальних погодних ризиків.
Після вихідних із рекордною спекою та сильними вітрами у штатах Вікторія та Новий Південний Уельс продовжували горіти десятки пожеж. Водночас на півночі країни циклон приніс зливи й шквали. Таке поєднання контрастів дедалі частіше описують терміном «гідрокліматичний удар» — тобто «різкий перехід від надзвичайно сухих до надзвичайно вологих умов».
Традиційне пояснення через ENSO — «Ель-Ніньо Південне коливання» — більше не є достатнім. Зростання температури супроводжується збільшенням енергії в атмосфері. Це робить систему менш передбачуваною. Саме тому дедалі частіше використовується поняття «кліматична нестабільність», а не звичне «зміна клімату».
Приклад Тасманії демонструє нові ризики. Рідкісне «раптове стратосферне потепління» над Антарктидою спричинило місяці сильних вітрів. «Температури не були надзвичайними, але вітер зробив пожежі неконтрольованими», — зазначають дослідники. Авіаційне гасіння стало неможливим, а наслідки — руйнівними.
Хвилі спеки діють як «постійне нагрівання ландшафту». Рослинність швидко втрачає вологу і стає джерелом колосальної енергії. Під час горіння вона може створювати вогняні шторми. «Навіть евкаліпти, пристосовані до вогню, не витримують таких умов».
Додатковою загрозою стає суха блискавка. Вона виникає за наявності енергії для конвекції, але без дощу. «Зі зростанням енергії в атмосфері кількість блискавок збільшується», що є діагностичною ознакою нестабільного клімату.
Вчені наголошують: «ми не зможемо зупинити ці процеси, але можемо адаптуватися». Йдеться про інформування населення, створення буферів між лісами та містами, зміну підходів до забудови й садівництва. Кількість пожеж зростатиме, і суспільству доведеться прийняти неминучість масштабних інвестицій у безпеку.