Аномально теплий 2023 рік збив з пантелику вчених-кліматологів. Протягом останніх дев’яти місяців середні температури поверхні суші та моря щомісяця перевищували попередні рекорди майже на 0,2 градуса – величезне число в планетарному масштабі. Загальна тенденція потепління була очікуваною через збільшення викидів парникових газів, але цей раптовий сплеск тепла значно перевершує прогнози статистичних кліматичних моделей, заснованих на минулих спостереженнях.
Було запропоновано багато причин цієї невідповідності, але поки що жодна з них не була визнана вичерпною. Кліматолог і директор Інституту космічних досліджень Годдарда NASA Гевін Шмідт у колонці для Nature пише, що науковому співтовариству терміново необхідні додаткові дані, щоб відповісти на питання, чому 2023 рік виявився найтеплішим, можливо, за останні 100 000 років.
Найпоширеніші глобальні кліматичні умови рік тому припускали, що період рекордного потепління малоймовірний. На початку минулого року тропічний Тихий океан вийшов із трирічного періоду Ла-Нінья – кліматичного явища, пов’язаного з охолодженням центральної та східної частини Тихого океану. Спираючись на прецеденти, коли подібні умови переважали на початку року, вчені-кліматологи оцінили ймовірність того, що 2023 рік виявиться рекордно теплим. Вона склала всього лише один до п’яти.
Однак, починаючи з березня минулого року, температура поверхні моря в північній частині Атлантичного океану почала різко підвищуватися. До червня площа морського льоду навколо Антарктиди була найнижчою за всю історію спостережень. Порівняно із середнім льодовим покривом у період з 1981 по 2010 рік, була відсутня ділянка морського льоду розміром з Аляску. Спостережувана температурна аномалія почала проявлятися за кілька місяців до початку Ель-Ніньо. Ель-Ніньо, протилежність Ла-Нінья, викликає потепління східної тропічної частини Тихого океану. Така погода встановилася тільки в другій половині року, і нинішній період м’якший, ніж аналогічні явища в 1997-98 і 2015-2016 роках. Тому звинувачувати в потеплінні виключно це явище, не вийде.
Вчені намагаються зрозуміти, що в такому разі могло спричинити сплеск тепла. Рівні парникових газів в атмосфері продовжують зростати, але додаткове навантаження з 2022 року може призвести до подальшого потепління лише на 0,02 градуса.
- Розробка африканських торфовищ несе загрозу клімату всієї планети
- Українські еко-іграшки з топінамбуру поставлятимуть в Сингапур
- Електрифікація врожаю: нова технологія для ефективного вирощування сільськогосподарських рослин
Інші теорії, висунуті вченими-кліматологами, згадують опади внаслідок виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай у січні 2022 року на Тонге. Природне явище могло викликати як похолодання через аерозолі, так і потепління через стратосферну водяну пару, а також посилення сонячної активності до передбаченого сонячного максимуму. Але ці фактори пояснюють, щонайбільше, кілька сотих градуса потепління. Навіть після прийняття до уваги всіх правдоподібних пояснень, розбіжність між очікуваними і спостережуваними середньорічними температурами у 2023 році залишається близько 0,2°C.
Іншим фактором може бути те, що у 2020 році від судноплавної галузі зажадали використовувати більш чисте паливо, що знижує викиди сірки. Сполуки сірки в атмосфері мають відбивну здатність і впливають на хмари, надаючи тим самим загальний охолоджувальний ефект. Попередні оцінки показують незначний вплив цієї вимоги на середні глобальні температури – вона змінилася всього на кілька сотих градуса. Але повні дані за 2023 рік можуть бути доступні через рік і більше, а прогнозуючі моделі потрібні вже зараз.
Очевидно, потрібні досконаліші та гнучкіші системи збору даних. Наприклад, у рамках місії NASA PACE, що стартувала в лютому, супутник дасть глобальну оцінку складу різних аерозольних частинок в атмосфері. Ці дані знизять невизначеність, пов’язану з аерозолями, в кліматичних моделях. Ретроспективні прогнози, засновані на нових даних, також дадуть змогу більше дізнатися про кліматичні явища минулого року. Але малоймовірно, що впливу аерозолів буде достатньо для повної картини.
Температурна аномалія 2023 року виявила прогалину в знаннях вчених, можливо, вперше з моменту появи супутникових даних, що відстежують кліматичну систему Землі в реальному часі, 40 років тому. Якщо аномалія не стабілізується до серпня (термін заснований на випадках Ель-Ніньо в минулому) світ опиниться на незвіданій території. Це може означати, що потепління планети вже фундаментально змінює роботу кліматичної системи, набагато раніше, ніж очікували вчені. А отже, статистичні висновки, засновані на минулих подіях, можуть бути менш надійними. І тоді передбачати посухи та опади стане складніше.