Середньорічна температура на Землі зросте до початку наступного століття як мінімум на два градуси Цельсія незалежно від дій людини, що змусить клімат планети незворотнім чином змінитися, йдеться в аналітичній статті, опублікованій в журналі Nature Climate Change.
“Наше дослідження показує, що утримання глобального потепління на рівні в два градуси Цельсія є найбільш оптимістичним варіантом з усіх можливих сценаріїв розвитку подій. Цього можна досягти, але тільки якщо зосередити всі зусилля і піти на найрадикальніші заходи по боротьбі з викидами парникових газів протягом наступних 80 років”, — пише кліматолог Адріан Рафтері (Adrian Raftery) з університету Вашингтона в Сіетлі (США).
У грудні 2015 року представники 196 країн уклали в Парижі першу загальну угоду по клімату, що носить зобов’язальний характер. У квітні в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку підписи під документом поставили більше 170 держав, включаючи США. Підписання договору викликало невдоволення серед американських консерваторів, які вважають його свідомо невигідним для країни.
Якщо всі сторони договору виконають зобов’язання, добровільно прийняті в рамках Паризького угоди, то глобальне потепління сповільниться до кінця сторіччя і зупиниться на позначці в півтора градуса Цельсія, стверджують автори документа.
Рафтері і його колеги з’ясували, що подібні прогнози є свідомо нездійсненними і надто оптимістичними, прорахувавши те, як зростання ВВП провідних держав світу і населення Землі, а також інтенсифікація економіки будуть впливати на обсяг шкідливих викидів в атмосферу.
Використовуючи дані спостережень за останні півстоліття, вчені спробували спрогнозувати, як рівень СО2 зміниться до 2100 року. Крім того, вони з’ясували, реалістичні зобов’язання, прописані в Паризькій угоді.
Як показали розрахунки, поточні оцінки і прогнози є надмірно оптимістичними – “планка” в 1,5 градуса потепління є в принципі недосяжною. Утримати рівень в два градуси Цельсія можна буде тільки в тому випадку, якщо США і ЄС в 21 столітті продемонструє нульове зростання обсягу викидів парникових газів в атмосферу.
У більш реалістичній ситуації, за словами Рафтері, температура на Землі зросте приблизно на 3,2-4,9 градуси Цельсія, що призведе до незворотних змін у роботі кліматичних систем планети. Вчені також стверджують, що зростання населення Землі, всупереч прогнозам і думкам деяких політиків, ніяк не впливає на ці показники.
Відзначається, що добровільні зобов’язання щодо скорочення викидів актуальні не для всіх країн. Наприклад, Росія і Японія, як показують розрахунки, повинні укластися в запропоновані квоти, а ЄС і США, навпаки, навряд чи зможуть виконати свої обіцянки, якщо вони не зосередять максимум зусиль для їх реалізації. Схожа ситуація спостерігається і в Китаї. Уряду КНР, на думку Рафтері і його колег, не вдасться підвищити енергоефективність промисловості до необхідного рівня.
“Багато країн виступали за планку в 1,5 градуса за тієї причини, що подальше підвищення температури призведе до серйозних наслідків для їх мешканців. Хвилі спеки, посухи та інші екстремальні погодні явища, а також зростання рівня моря будуть набагато більш небезпечними при підвищенні температури на два градуси і вище. Щоб цього уникнути, потрібні серйозні зміни у Паризьких угодах”, — підсумовує Дарган Фрайерсон (Dargan Friarson), колега Рафтері по університету.