Своєрідна газова хмара, прозвана за свою форму пуголовком, здається, обертається навколо простору, позбавленого будь-яких яскравих об’єктів. Це говорить про те, що “пуголовок” обертається навколо темного об’єкта, швидше за все, чорної діри, в 100 000 разів масивніше Сонця.
Група японських дослідників на чолі з Міюкі Канеко з університету Кейо використовувала дані телескопа Джеймса Клерка Максвелла, що управляється східноазіатською обсерваторією, і 45-метрового радіотелескопа Нобеяма NAOJ, щоб ідентифікувати незвичайну газову хмару на відстані близько 27 000 світлових років від нас у сузір’ї Стрільця. Стаття опублікована в The Astrophysical Journal.
Вигнута форма хмари молекулярного газу у вигляді пуголовка свідчить про те, що вона розтягується, коли обертається навколо масивного компактного об’єкта. Єдина проблема полягає в тому, що в центрі орбіти «пуголовка» немає яскравих об’єктів, які могли б бути досить масивними, щоб гравітаційно його утримувати. Найкращим кандидатом на роль цього масивного компактного невидимого об’єкта є чорна діра.
Ілюстрація космічного “пуголовка”
Оскільки чорні діри не випромінюють світло, єдиний спосіб їх виявити — це коли вони взаємодіють з іншими об’єктами. Це залишає астрономів у темряві щодо того, скільки чорних дір і з яким діапазоном мас може ховатися в Чумацькому Шляху.
Тепер команда планує використовувати ALMA, комплекс радіотелескопів, розташований у чилійській пустелі Атакама, для пошуку слабких ознак чорної діри або іншого об’єкта в гравітаційному центрі орбіти пуголовка.